Комунізм та дилеми національного визволення: Національний комунізм у радянській Україні 1918-1933
- Автор: Мейс Джеймс
- Год: 2018
- Язык: украинский
- Год: Видавничий Дім «КОМОРА»
- ISBN: 978-617-7286-31-7
- Переводчик: Максим Яковлєв
- Жанр: История
Электронная книга - «Комунізм та дилеми національного визволення: Національний комунізм у радянській Україні 1918-1933». Краткое содержание книги:
Волобуєв після цього визнавав свої помилки в розумінні постреволюційних завдань, які стояли перед комуністичною партією в пошуку вирішення національного питання. Він пояснював: ці помилки були наслідком його «хибного» уявлення про те, що імперіалізм прокладав шлях економічного розвитку, який сприяв деколонізації, а також розгляду економіки окремо від класової боротьби. Вочевидь, ідея окремих економічних організмів дещо суперечила основам марксистської методології. Волобуєв визнавав це, але абсолютно не пояснював чому. Він додавав, що тенденція до «узгодження» між дореволюційними російською та українською економіками впливала на саму природу їхніх економічних відносин таким чином, що економічний розвиток Радянського Союзу був можливий лише як розвиток єдиного економічного організму. Яким чином цей погляд більше узгоджувався з марксистською концепцію класової боротьби, ніж раніші ідеї Волобуєва, — по суті, вже лишалося на розсуд уяві читачів. Цитуючи Леніна, він завважив, що оскільки капіталізм створив великі економічні одиниці, то дещо реакційно було би їх руйнувати. Отже, позиції! про те, що соціалізм можна побудувати на основі економічно незалежних націй, є «дрібнобуржуазною». Окрім того, єдність післяреволюційних економік була абсолютно відмінною від антагоністичної єдності дореволюційного імперіалізму:
Соціялістична економіка — це сукупність соціялістичних, отже не антагоністичних продуктивних відносин. Соціялістичний лад не знає експлуатації людини від людини. Він не знає й експлуатації від метрополії і колоній, пригнічення однієї нації від другої. Соціялістичну економіку базується на якнайширшому, якнайповнішому всебічному розвитку всіх окремих економічних районів. Соціялістична економіка цим забезпечує рівномірність розвитку, що, однак, для стадії переходової означає саме прискорений темп розвитку колишніх колоній. Єдність соціялістичної економіки це є єдність дружнього й добровільного співвробітництва трудящих всіх націй на основі якнайраціональнішого поділу праці. За цього поділу інтереси цілого цілковито забезпечує відповідний розвиток окремих частин, у протилежність імперіялізмові, де надмірний розвиток однієї частини купується коштом затримки зростання інших[645].
Таке визнання ленінських поглядів насправді мало чим спростовує твердження, які Волобуєв висував раніше. Чи визнавав соціалізм колоніальну експлуатацію, чи ні — це практично не мало нічого спільного з твердженням про те, що Україну експлуатує Росія. Так само і теза про гарантування соціалізмом найбільшого раціонального розвитку практично ніяк не заперечує конкретні приклади того, як радянське планування посилювало економічну нераціональність, що існувала в дореволюційній моделі економічного розвитку. Якщо коротко, то тут він уже просто вдавався до схоластики: це хибно, бо догмати цього не визнають.
Після того Волобуєв кається у своїх конкретних гріхах. Мовляв, ідея про те, що Радянський Союз — це більше, ніж одна країна, справді є виявом троцькізму (безумовно, самого Троцького таке твердження здивувало б). А його, Волобуєва, власний економічний сепаратизм був відлунням ідей укапістів (він мав на увазі, що ці ідеї були контрреволюційними, бо десь таке казав Скрипник). Зрештою, він неправильно зрозумів Леніна. І через усе це опинився в одному таборі з хвильовизмом та «зрадниками» з більшості КПЗУ, тож його справедливо звинуватили в українському шовінізмі[646].
645
Там само. С. 60–63, цитата зі с. 62–63.
646
Там само. С. 63–69.