ЕФЕКТ ЛЮЦИФЕРА. Чому хороші люди чинять зло

НАСИЛЬСТВО У ДВОРІ

Посеред ранкової переклички, коли від ув’язнених вимагають лише порівняно безневинного наспівування, раптово відбувається вибух насильства. Втомлений нестачею сну і роздратований тим, що майже всі зміни обирають його за мішень, в’язень Пол (5407) завдає удару в відповідь. Він відмовляється присідати, як наказують наглядачі. Керос наполягає на тому, щоб інші ув’язнені виконували це завдання, допоки 5704 не пого диться приєднатися до них. Лиш тоді, коли Пол підкориться, він зупинить це нестерпне для інших знущання. Однак в’язень не заковтує гачка.

У розлогому інтерв’ю з Куртом Бенксом Пол так описує свою позицію в цьому інциденті й ворожість, яка в ньому назрівала:

«У мене слабкі м’язи стегон, мені не можна розтягувати їх. Я сказав про це наглядачам, але вони відповіли: “Заткнися і присідай!”. Я йому: “Йди в сраку, дебіл!”, і все ще лежу на землі. Коли мене піднімали, щоб знову кинути до Ями, він [Керос] притис мене до стіни. Ми зчепилися, штурхали один одного і кричали. Я хотів розмахнутися і вдарити його в обличчя, але тоді б це перетворилося на бійку... А я пацифіст, ви знаєте, і досі не думаю, що зміг би так. Коли ми борюкалися, я поранив ногу, і наполягав, щоб мене відвели до лікаря. А мене замкнули в Ямі. Я погрожував, що надеру Керосові сраку, коли вийду звідти, тому вони залишили мене там, поки інші снідали. Коли мене нарешті випустили, я був розлючений й намагався його вдарити.

Мене втихомирювали два наглядачі. Потім мене відвели в ізольовану кімнату для сніданку на самоті. Я скаржився на біль у нозі й вимагав лікаря. Але не дозволив наглядачам оглянути її. Хіба вони в цьому розбираються?

Я поїв сам, але все-таки вибачився перед Ворнишем — він був найменш ворожо налаштованим проти мене. Врізати по-справжньому хотілося “Джонові Вейну”, цьому хлопцеві з Атланти. Я буддист, а він постійно обзивав мене комуністом, аби спровокувати. І йому вдавалося. Тепер я думаю, що деякі наглядачі — наприклад, Великий Лендрі [Джефф] — ставилися до мене добре, бо їм так наказали»[109].

Наглядач Джон Лендрі пише у своєму щоденнику, що 5704-й створював найбільше проблем — ну, чи «принаймні саме його найчастіше карали»:

Після кожного випадку він (5704-й) впадав у депресію, але його дух, який він називав “ментальністю схибленого”, й далі зміцнювався. Пол — один з найвольовіших в’язнів. Він також відмовлявся мити посуд після обіду, тож я порекомендував давати йому гіршу їжу і заборонити курити, а він страждав від цієї шкідливої звички.

Візьміть під увагу, зовсім інше бачення — глибокий змістовний звіт Кероса про цей серйозний інцидент і психологію ув’язнених загалом:

Один з в’язнів, 5407, абсолютно не хотів співпрацювати, тож я вирішив посадити його в Яму. Досі це було звичайною практикою. Однак цього разу він розгнівався, і я мусив захищатися (не як звичайна людина, а як наглядач). Він просто ненавидів мене в ролі наглядача. Болісно реагував на уніформу й проектував на мене цей образ. Я відчував це, тож мені довелося захищати себе у цій ролі. Крім того, мене здивувало, що інші наглядачі не поспішили мені на допомогу. Усі були ошелешені.