Кров Дракона. Хто із нас жертва?
- Автор: Мулик Назар
- Серия: Кровь дракона #1
- Год: 2019
- Язык: украинский
- Год: Мультимедійне видавництво Стрельбицького
- Жанр: Фэнтези
Электронная книга - «Кров Дракона. Хто із нас жертва?». Краткое содержание книги:
Магічний світ стає сильнішим і небезпечнішим для людей та королівств, особливо через свого очільника — Самаеля, чия жага до влади межує лише із його силою. Королі готуються до нових звершень, а люди молять богів про спокій та мир…
Фалмін — вбивця драконів та чоловік із поглядом самої Смерті, зробить усе заради єдиної доньки та її безпеки. Головне питання лише в тому, яку ціну доведеться йому сплатити.
— А що із ними стало? — король, здавалося, абсолютно не переймався, спокійно ставив запитання і чекав на них відповіді. Як завжди.
— Дружина загинула багато років тому, а донька безслідно зникла, — збрехав частково чародій, який ніяк не міг розповісти Сигізмунду всю правду.
— Дійсно, трагічна історія, — король вдав, що повірив, хоча для себе робив висновки із кожного слова чародія. — І через це він став вбивати драконів?
— Ні, не через це, володарю.
— Хм, — король взяв келих із вином, виловив із нього муху, випив до дна, а муху кинув у камін, — гадаю, історія цього чаклуна має право на продовження. Чи не так, Ігреве?
— Кожна історія має право на продовження, володарю, але яким чином вона буде продовжена, залежить лише від самої людини. Чи не так?
Король кивнув, усміхнувся самими куточками губ. Ігрев усім єством відчув напруженість Сигізмунда. Знав, що таке було вкрай рідко.
— Моя ж історія тільки розпочинається, Ігреве, — сказав володар Норенгарда. — І продовжуватися вона буде до тих пір, поки я не досягну своєї мети. Ти згоден зі мною, чародію?
— Беззаперечно, володарю.
— А що ж до чаклуна…Гадаю, що наша наступна зустріч буде виглядати значно інакше.
— Володарю? — не зрозумів чародій.
— Запам'ятай, Ігреве, відмову пробачити я можу, але ж ніхто не казав, що не можна спробувати ще раз.
— На що ви натякаєте, володарю?
— Усе із часом. Я не настільки дурний, аби витягувати всі козирі за один раз. Невже ти цього і досі не зрозумів?
Ігрев не відповів. Знав він цю людину, яка сиділи навпроти. Цей чоловік усім довів, що на його дорозі не має права стояти навіть рідний батько. Дивлячись на усміхнене обличчя короля, Ігрев і справді захвилювався за Фалміна та Ельгіду.
Розділ III
Від самих найтемніших часів ходять легенди про дракогорів, Проклятих або ж Полеглих Янголів, на яких впало прокляття від самої Смерті. Було чимало припущень, стосовно того, за що прокляли невелику групу драконів і чим таким не вгодили вони Матері Мертвих.
Історик і демонознавець Геділь Білорукий казав: «Прокляли цих істот за жорстокості нелюдські. Мова давно ходила, що дракони під проводом свого ватажка Затрігдіра більше п'ятиста років на Благандію жах наводять. Можливо, за те й було на їх голову прокляття Смертю опущено. Зійшла вона на землю, витягнула своїми пазурями із драконячих тіл їх душу драконячу та помістила у людські тіла, силу назавжди їх богоподібну відібравши».
Пізніше стала відома ще одна згадка про дракогорів від невідомого автора, який залишив згадку у своїй книзі «Дракони та їх походження». Говорив він так: «І будь-яка сила, що непідконтрольна Смерті, буде покарана нею ж самою. Дракони і ватажок їхній Затрігдір, порушивши закони та рівновагу світу людського, скористалися силою своєю і почали над усіма панувати. Страшними були ті роки, коли крилаті змії людей, ельфів та гномів палили, а ще страшніше стало, коли із свого царства за ними Смерть зійшла…»
Виходячи із цих двох джерел, сучасними дослідниками прийнята думка, що прокляті дракони, яких пізніше прозвали дракогорами, втратили свою драконячу подобу та силу саме через страшні злочини над людьми та іншими расами.
Місцеперебування цих істот до сих пір невідоме, а також неясно, чи живий бодай один із них. Нині більшість людей вважають дракогорів вимерлими, спираючись на те, що не могли вони розмножуватися через прокляття і саме тому давно в землі гниють. Проте гноми й ельфи, попри скептицизм людського роду, пророкують повернення цих проклятих створінь. І вірять вони, що коли прийде Затрігдір і його прокляте військо, то не знайде людство свого порятунку на жодній землі, тому що помста Полеглих Янголів буде страшною і спустошливою…