Диво в Берліні. Як дев’ять веслярів поставили нацистів на коліна

А от що, ймовірно, примушувало Ела Ульбріксона почуватись найбільш незручно, то це останні важливі новини, які він щойно отримав від Ебрайта. Незадовго до від’їзду із Берклі той перемістив 4 хлопців зі свого чемпіонського екіпажа минулого року назад у човен основної університетської команди цього року. Усі казали, що, дійсно, тепер 6 із хлопців у човні Каліфорнії — ветерани торішнього чемпіонського екіпажа. Ульбріксон мусив засумніватись, чи програші команд Каліфорнії в Окленді були в якійсь мірі трюком, застосованим Ебрайтом на шляху до більшого призу в національному чемпіонаті у Поукіпзі. Гіршим, з точки зору Ульбріксона, було те, що після кількох днів спостережень за тренуваннями оновленого основного університетського човна Каліфорнії на Гудзоні натовп букмекерів і спортивних оглядачів, які прибули до Поукіпзі, вже почали порівнювати цей екіпаж зі знаменитою командою, що виграла олімпійське золото для Каліфорнії у 1932 році. А ще гіршою новиною, багато у чому, був худющий і високий Юджин Беркенкамп на загребному веслі Каліфорнії. У сигарних магазинах Поукіпзі, де люди збиралися, щоб обмінятися останніми новинами і підглянути за шансами, що пропонують букмекери, курсувала інформація з надійних джерел, що Беркенкамп був рівнею великому Пітеру Донлону. Донлон був загребним, що привів Каліфорнію до її іншої олімпійської золотої медалі, в 1928 році, і до найкращого результату в часі за всі роки проведення регати в Поукіпзі.

12 червня, за 6 днів до перегонів, Ульбріксон знову вивів обидва човни на річку у змаганні один на один, і другокурсники зазнали невдачі, щойно побачили старших хлопців. Вони прийшли на приголомшливі 8 довжин позаду. Це, нарешті, вирішило питання. Ульбріксон здався. Другокурсники були офіційно понижені до статусу юніорської команди; старші хлопці веслуватимуть як основна університетська команда. Для Джо і його товаришів по екіпажу це був страшний удар, але, на думку Ела Ульбріксона, перемога на 8 довжин його нової університетської команди, здавалося, віщувала про майбутні хороші перспективи в кульмінаційних перегонах 18 червня. І це були перегони, у яких він найбільше прагнув перемогти. Вашингтону це не вдавалося із 1926 року, коли він сам привів «Ескімосів» до перемоги тут, у Поукіпзі. У той же день Ульбріксон зробив пониження другокурсників остаточним, хоча Роберт Келлі з «Нью-Йорк Таймс», спостерігаючи щойно освячену основну команду Вашингтона у випробуванні, угледів те саме, що журналісти у Сіетлі помітили раніше — на четвертій, останній частині дистанції старші хлопці, здавалося, дещо гальмували.