Диво в Берліні. Як дев’ять веслярів поставили нацистів на коліна
- Автор: Браун Дэниел Джеймс
- Год: 2016
- Язык: украинский
- Год: Наш Формат
- ISBN: 978-617-7279-36-4
- Переводчик: Любовь Пилаева
- Жанр: Историческая проза
Электронная книга - «Диво в Берліні. Як дев’ять веслярів поставили нацистів на коліна». Краткое содержание книги:
Друга переносить нас до Німеччини, де Гітлер уже задумав свій найстрашніший план — Другу світову Перш ніж розв’язати війну, він прагне приспати ворога — показати, що Німеччина гостинна, вільна і мирна держава. Задля цього керівництво країни вирішує провести Олімпійські ігри 1936 року, куди, у складі збірної США з веслування, потрапляють наші герої.
Створена на основі реальних подій, книга розповідає про дружбу, вірність і відчайдушну боротьбу добра та зла. А головне — проводить паралелі з сучасним світом, змушує замислитись над тим, що подібний сценарій може повторитися, або навіть вже повторюється, сьогодні.
14 червня Ульбріксон запросив Рояла Брогема нагору в житло екіпажа, щоб показати дещо. Протягом багатьох місяців Брогем щодня використовував свою спортивну колонку «Ранок опісля», щоб співати дифірамби другокурсникам, іноді за рахунок старших хлопців, які зараз були у складі основної університетської команди. Старші хлопці сприйняли це як виклик. Тепер у своїй роздягальні вони розвісили знаки, щоб підтримувати свою мотивацію: «Пам’ятайте ранок опісля!», «Доженемо малюків Брогема!» Більше того, Ульбріксон сказав Брогему, що Боббі Мок мав нову мантру, коли закликав до додаткових зусиль: «Дайте десятку для РБ». Коли Мок вдався до цієї команди, як розповів Ульбріксон, «хлопці так гаряче взялись її виконувати, що варто було б обгорнути азбестом рукоятки їхніх весел, щоб вони не спалили човен».
Ульбріксон, ймовірно, не знав, що Боббі Мок виробив складний набір словесних кодів, реальне значення яких знали лише він і його команда. Деякі з них були просто скороченими варіантами довших команд, які він деколи давав у човні. «SOS», наприклад, означало «slow on slides — повільно на слайдах». «ОК» означало «keep the boat on keel — тримай човен на кілі». Більшість, однак, були закодовані, адже ні Мок, ні його хлопці не хотіли, щоб інші екіпажі або тренери знали їхнє точне значення. «WTA» означало «wax their ass — начисть їм дупу». «BS» означало «beat the sophs — побий другокурсників». І ще, за тією ж схемою, «BAB» означало «beat Al’s babies — побий малюків Ела».
Все було тихо на човновій станції Вашингтона у ранок регати. На відміну від футбольних тренерів, які часто намагаються налаштувати своїх гравців на велику гру, тренери з веслування іноді займають протилежну позицію. Добре треновані веслярі, за досвідом Ульбріксона, були як збудливі скакові коні. Щойно вони перебували в русі, хлопці розривали свої серця, щоб виграти. Їхня сила волі була неприборканою. Але він не хотів привести їх на старт у милі, тому завжди давав їм спокій перед змаганнями, і хлопці провели ранок дрімаючи, граючи в карти і теревенячи між собою.
Аж 100 тисяч осіб, як очікувалось, мали приїхати на регату, але на середину дня з’явилася, мабуть, лише третина з них. Це був дуже вологий, вітряний день, дощ косими потоками падав із темних небес — вочевидь, невдалий день, щоб стояти у негоду і дивитися перегони. Есмінець Військово-морського флоту і катер берегової охорони, 73-метрова «Тампа», розташувались поруч, але близько 100 менших суден — вітрильники, плавучі будинки і яхти — попрямували до фінішу, де стояли, погойдуючись і підстрибуючи на якорі. Майже кожен, хто був на борту, залишався в каюті якомога довше, очікуючи на початок перегонів.
У другій половині дня вони почали з’являтися на своїх палубах у бушлатах і макінтошах. У Поукіпзі група фанатів купила яскраво-рожеві клейончасті скатертини і змайструвала з них накидки і капюшони. Інша група зробила наліт на будівельний магазин, купивши рулон толю, і примудрилася зліпити з нього плащі. Поволі темні маси людей, що тулилися під парасольками, спустилися униз крутим берегом від Мейн Стріт до води, де зайняли позиції уздовж берега або чекали в черзі, щоб перетнути річку на поромі. Оглядовий потяг почав заповнюватись пасажирами, хоча цього року відкриті вагони не користувались такою популярністю, як закриті, у яких швидко були зайняті всі місця. В елінгах по обидва боки річки хлопці закінчували оснащення своїх човнів. Із 16 човнів, що були на річці того дня, Джордж Покок побудував 15.
Незадовго до 16:00 під проливним дощем першокурсники Тома Боллеса підгребли вгору по річці до заякорених човнів і стали на стартову позицію, із Колумбією з одного боку і Каліфорнією з іншого. Том Боллес і Ел Ульбріксон піднялися в потяг у вагон преси разом із Джоном Рузвельтом, який відразу за одну ніч став запеклим шанувальником «Ескімосів». Вода капала з крисів старого поношеного щасливого капелюха Боллеса. З того часу, як він почав одягати його в дні перегонів у 1930 році, він не програв жодного змагання.