Вибрані твори. Том III
- Автор: Шоу Бернард
- Год: 2010
- Язык: украинский
- ISBN: 978-966-96882-4-8
- Переводчик: за ред. Владислава Носенка
- Жанр: Другая драматургия
Электронная книга - «Вибрані твори. Том III». Краткое содержание книги:
Леді Сісілі (коли він заходить). Рада вас бачити, капітане Керней.
Керней (підходить і зупиняється між сером Ґовардом та леді Сісілі.) Коли ми вчора з вами розлучились, леді Вайнфліт, я й не гадав, що поки ви були на моєму судні, ви призначили кочегарам інше приміщення. Дуже вам вдячний. Як капітан цього судна, я звик, щоб зі мною радились, перш ніж виконувати розпорядження наших відвідувачів-англійців. Але що ваші розпорядження, очевидно, сприяють вигоді моїх людей, то я не скасував їх.
Леді Сісілі. Який ви спритний, що встигли вже це виявити! Мені здається, що ви знаєте кожен ґвинтик на цьому кораблі.
Керней помітно м’якшає.
Сер Ґовард. Мені дуже неприємно, капітане Керней, що моя шваґрова допустилася такої нечуваної вільности. Та це в неї манія, просто манія! Але чому ваші люди скорилися її розпорядженню?
Керней (напівсерйозно, напівжартуючи). Я їм поставив це саме питання. Я спитав: чому ви послухались наказу цієї леді, не дочекавшись мого? Вони відповіли, що не уявляють собі, як могли б її не послухатись. Я спитав, чи є це дисципліна, на їхню думку, і на це вони мені відповіли: «Ну, що ж, сер, іншим разом уже ви самі поговоріть із цією леді».
Леді Сісілі. Мені дуже шкода. Але знаєте, капітане, єдине, чого бракує військовому кораблеві, — це жінки.
Керней. Ми іноді дуже гостро відчуваємо це, леді Вайнфліт.
Леді Сісілі. Мій дядько — старий член Ради Адміралтейства, і я завжди доводжу йому, як обурливо, що англійський капітан не має права взяти в подорож дружину, щоб вона могла доглядати корабля.
Керней. Але ще дивніше, леді Вайнфліт, що йому не заборонено брати в подорож сторонню жінку. Ваша країна достоту дивна для американця.
Леді Сісілі. Але це надзвичайно серйозно, капітане. Бідні моряки вдаються в чорну меланхолію, натикаються на чужі судна й казна-що виробляють.
Сер Ґовард. Сісілі, прошу вас не говорити дурниць капітанові Кернею. Ваші погляди на деякі речі не цілком пристойні.
Леді Сісілі (до Кернея). Ось які англійці, капітане Керней. Вони не бажають нічого слухати про вас, моряків, крім хіба оповідань про Нельсона та Трафальґар. Але ж ви мене розумієте, чи правда?
Керней (ґалантно). Я вважаю, леді Вайнфліт, що в вашій пучці більш розуму, ніж у всьому британському Адміралтействі.
Леді Сісілі. Звичайно. Моряки завжди все розуміють.
Знову входить моряк.
Моряк (до леді Сісілі). Ведуть арештованих, добродійко.
Керней (гостро звертаючись до нього). Хто велів вам з’явитися сюди з цією звісткою?
Моряк (спокійно). Англійська леді, сер. (Виходить із спокійним виглядом; Керней остовпів з подиву).
Сер Ґовард (занепокоєно стежить за виразом на обличчі Кернея). Мені справді неприємно, капітане Керней. Я цілком розумію, що леді Сісілі не мала найменшого права давати накази вашим людям.
Леді Сісілі. Я не давала наказів, я просто попросила його про це. Обличчя його таке миле, правда, капітане Керней? (Він німіє з дива). А тепер дозвольте мені покинути вас на хвилину. Я хочу переговорити де з ким, поки почнеться слідство. (Спішно виходить).
Керней. Знаєте, сер Ґоварде Геллем, британські аристократки мають справді якісь подиву гідні чари. Чи всі вони такі? (Сідає на чільному місці).
Сер Ґовард (відходить на своє попереднє місце, праворуч від Кернея). На щастя, ні, капітане Керней. Пів дюжини таких жінок було б досить, щоб за шість місяців скасувати в Англії всі закони.
На дверях знову стає моряк.
Моряк. Усе готово, сер.
Керней. Гаразд. Я чекаю.
Моряк обертається й передає його слова тим, хто стоїть за дверима. Входять офіцери з крейсера «Сант-Яґо».
Сер Ґовард (встає й церемонно їм уклоняється). Доброго ранку, джентльмени. (Вони трохи несміливо відповідають на його вітання, вклоняючись і віддаючи шану, і стають за Кернеєвим кріслом).
Керней (до сера Ґоварда). Вам, мабуть, буде приємно почути, що наш священик, відвідавши ув’язнених у тюрмі, отримав від одного з них найкраще враження. Ця людина висловила бажання перейти до єпископальної церкви.
Сер Ґовард (сухо). Я догадуюсь, хто це.
Керней. Ведіть арештованих.
Моряк (біля дверей). Вони розмовляють з англійською леді, сер. Може, попросити її...
Керней (схоплюється, громовим голосом). Введіть заарештованих! Скажіть леді, що я так наказав. Чуєте? Передайте їй це.
Моряк нерішуче виходить. Офіцери ззираються з німим здивуванням з приводу незрозумілої роздратованости їхнього капітана.
Сер Ґовард (солодким тоном). Сподіваюсь, містер Ренкін буде присутній на слідстві?
Керней (гнівно). Ренкін! Хто такий Ренкін?
Сер Ґовард. Наш хазяїн-місіонер.
Керней (мимоволі м’якшає). Ага, його звуть Ренкін? Але йому слід би поспішити, інакше він запізниться. (Знову лютує). Ну, що вони там роблять з цими арештованими?
Убігає Ренкін і сідає поруч із сером Ґовардом.
Сер Ґовард. Дозвольте вас познайомити з містером Ренкіном, капітане Керней.
Ренкін. Вибачте, що я запізнився, капітане Керней. Леді посилала мене з дорученням. (Корней бурчить). Я боявся, що спізнюсь, але перше, що я почув, явившись сюди, це слова вашого офіцера, що передав од вас привітання леді Сісілі; він питав, чи недозволить вона ввести сюди арештованих, бо ви хотіли її знову побачити. Я тоді зрозумів, що не запізнився.
Керней. Ага, ось у чому річ! Дозвольте вас запитати, добродію: чи не постерегли ви будь-яких ознак того, що леді Вайнфліт має намір виконати це вельми скромне прохання?
Леді Сісілі (за сценою). Ходімо, ходімо.
Загін озброєних моряків вводить арештованих. Попереду Дрінквотер; він знову бездоганно чистий, і з його уст збігає єлейна усмішка, що виявляє бадьорість та свідомість своєї невинности. За ним іде Джонсон з тупим та безвиразним виглядом; Ред-брук — з байдужим та добродушним, Марцо — стривожений. Усі четверо стають ліворуч од капітана. Решта тупо поклавшись на провидіння, шикується біля стіни з того ж боку кімнати під вартою моряків. Перший з моряків стає праворуч від капітана, позаду Ренкіна та сера Ґоварда. Нарешті входить Брасбаунд під руку з леді Сісілі. Він у модному вбранні, з бездоганно чистим коміром та манжетами і елеґантних черевиках. В руці блискучий циліндр. Неспокушеному оку зміна в його зовнішності — разюча, і це так його гнітить, що він має жалюгідний вигляд — неначе обстрижений Самсон. Леді Сісілі проте дуже задоволена з цієї переміни; і інші помічають, що він змінився на краще. Офіцери ґалантно оступаються, щоб дати їй дорогу. Керней встає їй назустріч і дивиться з деяким здивуванням на Брасбаунда. Вона зупиняється біля стола з лівого краю. Сер Ґовард встає разом з Кернеєм і сідає водночас із ним, підкреслюючи це.