Вибрані твори. Том III

Сер Ґовард. Життя моє в руках промислу. Розправтесь зі мною з усією жорстокістю, на яку ви здатні...

Брасбаунд. Або навпаки: я все ще маю вибір.

Дрінквотер (вбігаючи). Послухайте, капітане. Ще один загін посувається з південного сходу. І там сотні людей. Пустеля сьогодні нагадує демонстрацію у Гайд-Парку, чорти б її побрали. Мені здається, що це Каді з Кінторфі. (Загальне замішання. Усі дивляться на Брасбаунда).

Брасбаунд (поспішно). Каді! На якій віддалі звідси?

Дрінквотер. Щось із дві милі...

Брасбаунд. Ми врятовані! Відчиніть ворота шейхові. (Усі здивовано дивляться на нього). Та швидше!

Дрінквотер (приголомшений, мало не плаче). Ні, ні! Послухайте, капітане. (Вказуючи на сера Ґоварда). Він дасть нам п’ятсот золотих. (Звертаючись до інших). Хіба ви не з’ясували йому, містере Джонсон, містере Редбрук?

Брасбаунд (перепиняючи його). Ви англійську мову розумієте? Джонсоне і Редбруку, візьміть стільки людей, скільки вам треба, й одчиніть ворота шейхові. І проведіть його просто до мене. Та хутчій!

Джонсон. Слухаю, сер!

Редбрук. Гаразд, капітане!

Вони вибігають у супроводі ще кількох чоловік. Дрінквотер дивиться на них, здивований їх слухяністю.

Брасбаунд (виймає револьвер). Собако! Ти хотів продати мене моєму бранцеві!

Дрінквотер (зойкаючи, падає навколішки). Ні!

Брасбаунд обертається до нього з таким виглядом, неначе збирається його вдарити. Дрінквотер відрачковує від нього й ховається за спиною сера Ґоварда.

Брасбаунд. Сер Говарде Геллем, вам лишився ще один шанс, щоб урятуватися. Каді з Кінторфі вищий за шейха, бо є відповідальний управитель цілої провінції. Отже, якщо Англія вимагатиме за вас задоволення, султан принесе в жертву Каді. Якщо нам пощастить затягти переговори з шейхом, поки прийде Каді, ви можете так налякати Каді, що він примусить шейха визволити вас. Поява Каді — велике щастя для вас.

Сер Ґовард. Якби це було справді щастя, ви не сповіщали б мене про це. Не намагайтесь гратися зі мною, як кіт із мишею, добродію.

Дрінквотер (до сера Ґоварда, в той момент, як Брасбаунд презирливо відходить на інший кінець кімнати). Шанси то в вас невеликі, сер Ґоварде. Але якби в Моґадорській гавані показали зараз військовий корабель, було б не зле.

Джонсон, Редбрук та інші повертаються, супроводячи бережко Сіді-ель-Ассіфа, що за ним іде Осман та загін арабів. Брас-баундові люди тримаються вкупі біля арки, оточуючи свого капітана. Почет Сіді переходить на другий бік кімнати, по той бік стола і стає біля сера Ґоварда, що не рушає з місця. Дрінквотер підбігає до Брасбаунда і стає поруч із ним. Брасбаунд обертається, щоб зустріти Сіді. Сіді-ель-Ассіф, у сліпучому білому вбранні, гарний, шляхетного вигляду араб, що ледве має тридцять років, з прекрасними очима, бронзовим обличчям та вродженою шляхетністю постави. Він спиняється між обома групами, Осман стоїть праворуч від нього.

Осман (показуючи на сера Ґоварда). Ось невірний каді! (Сер Ґовард уклоняється Сіді, але, як невірний, дістає у відповідь тільки гордовитий, презирливий погляд). А це (показуючи на Брасбаунда) — Брасбаунд, франкський капітан, слуга Сіді.

Дрінквотер (поспішаючи, щоб хтось не перебив його, звертається до Брасбаунда і показує на шейха та Османа). Оце командувач вірних, а це його візир Осман!

Сіді. Де жінка?

Осман. Безсоромниці тут немає.

Брасбаунд. Вітаю тебе, Сіді-ель-Ассіф, нащадку пророка.

Редбрук (в великим апломбом). Нема бога, крім Аллаха, всемогутнього, всеблагого.

Дрінквотер. Слухайте, слухайте!

Осман (до Сіді). Капітанів слуга висловлюється, як справжиій правовірний.

Сіді. І це добре.

Брасбаунд (у бік Редбрукові). Де ти це вичитав?

Редбрук (у бік Брасбаунда). В «Арабських ночах» капітана Бертона, примірник є в книгозбірні національного ліберального клубу.

Леді Сісілі (гукає за сценою). Містере Дрінквотер! Допоможіть мені підтримати Марцо.

Сіді прислухається. Ніздрі йому роздуваються, очі горять.

Осман. Безсоромниця!

Брасбаунд (до Дрінквотера, хапаючи його за комір і шпурляючи до дверей). Забирайся! (Дрінквотер зникає крізь маленькі двері).