Науково-практичний коментар Кримінально-виконавчого кодексу України
- Автор: Коллектив авторов
- Год: 2008
- Язык: украинский
- Год: Юрінком Інтер
- ISBN: 978-966-667-329-2
- Жанр: право
Электронная книга - «Науково-практичний коментар Кримінально-виконавчого кодексу України». Краткое содержание книги:
Для студентів і викладачів вищих юридичних навчальних закладів, практичних працівників Державної кримінально-виконавчої служби України та широкого загалу читачів, які цікавляться представленою проблематикою.
г) час, протягом якого покарання не виконувалось у зв’язку зі звільненням від його відбування з випробуванням відповідно до рішення суду;
ґ) час, коли працівник фактично не працював, але за ним зберігалося місце роботи (посада) і йому надавалося матеріальне забезпечення за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням (наприклад, час хвороби та перебування на лікарняному);
д) час, коли працівник фактично не працював, хоча за ним зберігалося місце роботи (посада), але йому не виплачувалася заробітна плата у порядку, визначеному статтями 25—26 Закону України «Про відпустки», за винятком відпустки без збереження заробітної плати для догляду за дитиною до досягнення нею шестирічного віку;
е) час навчання новим професіям (спеціальностям) осіб, звільнених у зв'язку зі змінами в організації виробництва та праці, у тому числі з ліквідацією, реорганізацією або перепрофілюванням підприємства, установи, організації, скороченням чисельності або штату працівників.
5. У день закінчення строку покарання (а при звільненні від відбування покарання з інших підстав — не пізніше наступного робочого дня після одержання відповідних документів, ч. 6 ст. 153 КВК) кримінально-виконавча інспекція доводить до відома засудженої особи і адміністрації підприємства, установи, організації за місцем її роботи про припинення відрахувань із заробітної плати і скасування обмежень, пов’язаних з відбуванням покарання.
6. Якщо строк покарання закінчується у вихідний чи святковий день, засуджений повинен бути знятий з обліку у передвихідний чи святковий день. При обчисленні строку покарання місяцями він закінчується відповідного числа останнього місяця. Покарання вважається відбутим лише тоді, коли кількість відпрацьованих засудженим днів відповідатиме кількості робочих днів, що припадають (згідно з графіком) на кожен місяць, окремі його періоди та встановленому судом строку покарання в цілому.
7. Якщо під час відбування виправних робіт засуджений направлявся для примусового лікування від алкоголізму в лікувально-трудовий профілакторій Державного департаменту України, в строк виправних робіт також зараховується час, протягом якого засуджений лікувався і з його заробітку в ЛТП провадилися відрахування.
Стаття 44. Обов'язки власника підприємства,установи, організації або уповноваженого ним органу за місцем відбування засудженими покарання у виді виправних робіт
1. На власника підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган за місцем відбування засудженим покарання у виді виправних робіт покладається:
щомісячне відрахування визначеної вироком суду частини заробітної плати і перерахування утриманої суми в дохід держави;
додержання порядку та умов відбування покарання, передбачених цим Кодексом;
своєчасне інформування кримінально-виконавчої інспекції про ухилення засудженого від відбування покарання, переведення засудженого на іншу роботу чи посаду, а також його звільнення;
щомісячне інформування кримінально-виконавчої інспекції про кількість робочих днів за графіком на підприємстві, в установі, організації, кількість фактично відпрацьованих засудженим робочих днів, розмір заробітної плати і утримань з неї за вироком суду, кількість прогулів, кількість днів тимчасової непрацездатності за листком непрацездатності та з інших причин.
2. У разі систематичного неправильного або несвоєчасного відрахування сум із заробітку засудженого, а також невиконання інших вимог цієї статті кримінально-виконавча інспекція надсилає матеріали прокуророві для вирішення питання про притягнення винних осіб до відповідальності згідно із законом.
1. Засуджені до покарання у виді виправних робіт за місцем роботи залишаються суб’єктами трудових правовідносин. Виправлення їх відбувається за участі у суспільно корисній праці і проведенням виховної роботи. У зв'язку з цим адміністрація або власник підприємства, установи, організації за місцем відбування покарання має своє коло обов'язків, передбачених статтями 44 та 46 КВК України, спрямованих на забезпечення ефективності даного покарання, а саме:
а) щомісячне відрахування визначеної вироком суду частини заробітної плати і перерахування у встановленому порядку утриманої суми в дохід держави;