Науково-практичний коментар Кримінально-виконавчого кодексу України
- Автор: Коллектив авторов
- Год: 2008
- Язык: украинский
- Год: Юрінком Інтер
- ISBN: 978-966-667-329-2
- Жанр: право
Электронная книга - «Науково-практичний коментар Кримінально-виконавчого кодексу України». Краткое содержание книги:
Для студентів і викладачів вищих юридичних навчальних закладів, практичних працівників Державної кримінально-виконавчої служби України та широкого загалу читачів, які цікавляться представленою проблематикою.
д) злісне ухилення засудженого від відбування покарання передбачає притягнення до кримінальної відповідальності за ст. 389 КК України;
е) засудження до виправних робіт тягне за собою судимість (ст. 88 КК).
3. Кримінально-виконавчий кодекс України 2003 р., на відміну від Виправно-трудового кодексу значно послабив каральний вплив на засуджених під час відбування покарання:
— якщо раніше чергова відпустка під час відбування покарання зовсім не надавалася засудженому до виправних робіт, то тепер вона надається, але час її не зараховується до строку відбування покарання (за виключенням випадків, установлених у ст. 46 КВК); інші види відпусток, передбачені законодавством, надаються засудженим на загальних підставах;
— раніше включення часу відбування покарання у виді виправних робіт до загального трудового стажу для основного контингенту засуджених було лише можливістю при певних обставинах, за новим КВК України це — законна реальність; таким чином, відпала необхідність вносити до трудової книжки засудженого запис про строк відбування ним покарання у виді виправних робіт як період, який не зараховується до загального та безперервного трудового стажу (п. 6.11 Інструкції).
4. Якщо під час відбування виправних робіт засуджені особи згідно з висновком лікарсько-трудової експертної комісії стали непрацездатними (а — досягли пенсійного віку, б — визнані інвалідами першої або другої групи, в — жінка стала вагітною, г — захворіли на психічну або іншу тяжку хворобу, що перешкоджає подальшому відбуванню покарання (ст. 84 КК), то інспекція направляє до суду подання про їх дострокове звільнення від відбування покарання за ч. 6 ст. 42 КВК України (щодо вагітних жінок — з моменту звільнення від роботи у зв'язку з вагітністю і пологами). Суд також може замінити виправні роботи штрафом із розрахунку трьох встановлених законодавством неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за один місяць виправних робіт (ч. 3 ст. 57 КК). Відбута частина покарання обраховується виходячи з відпрацьованого на момент подачі документів часу. З дня направлення матеріалів до суду і до їх вирішення відбування покарання призупиняється. Про ці обставини інспекція повинна обов'язково повідомити адміністрацію підприємства, установи чи організації, де відбуває покарання засуджений.
Стаття 43. Обчислення строку покарання у виді виправних робіт
1. Строк покарання у виді виправних робіт обчислюється роками, місяцями і днями, протягом яких засуджений працював і з його заробітку провадилося відрахування. Число днів, відпрацьованих засудженим, має бути не менше числа робочих днів, які припадають на кожний місяць встановленого судом строку покарання. Якщо засуджений не відпрацював зазначену кількість днів і відсутні підстави, встановлені цим Кодексом для заліку невідпрацьованих днів у строк покарання, відбування покарання триває до повного відпрацювання засудженим призначеної кількості робочих днів. Початком строку відбування покарання вважається день, з якого фактично розпочато відрахування із заробітку засудженого.
2. У строк відбування покарання зараховується час, протягом якого засуджений не працював з поважних причин і за ним відповідно до закону зберігалася заробітна плата, а також час, коли засудженому не надавалася робота на підприємстві, в установі, організації, та час, протягом якого засуджений перебував на обліку в державній службі зайнятості і йому було надано статус безробітного.
3. У строк відбування покарання не зараховується час хвороби, викликаної алкогольним, наркотичним або токсичним сп’янінням або діями, пов’язаними з ним, грубим порушенням правил техніки безпеки, умисним заподіянням собі тілесних ушкоджень; час відбування адміністративного стягнення у виді адміністративного арешту або виправних робіт, а також тримання під вартою як запобіжного заходу з іншої кримінальної справи у період відбування покарання у випадках, коли вина у вчиненні злочину доведена у встановленому законом порядку.
1. Строк виправних робіт обчислюється роками, місяцями і днями, протягом яких засуджений працював і з його заробітку провадилися відрахування. Початком строку вважається день, з якого фактично розпочато відрахування із заробітку засудженого, але не раніше від дня набрання вироком чинності. Обчислення строку відбування покарання проводиться на підставі відомостей про роботу засудженого на підприємстві, які кожного місяця надсилаються до інспекції. У відомостях зазначаються кількість робочих днів за графіком, що встановлюється адміністрацією підприємства, установи та організації відповідно до положень глави IV Кодексу законів про працю України, кількість фактично відпрацьованих засудженим робочих днів, а також невідпрацьованих і причини цього, кількість офіційно оформлених днів тимчасової непрацездатності, розмір заробітної плати і утримань з неї за вироком суду.