Втомлені гори

Пийте, хлопці, горілочку І не бійтесь Бога, Все одно вам в рай закрита, Хлопчики, дорога. Пийте, люди, горілочку. Головне так вмерти, Аби тільки чорти змогли До пекла доперти. Ну а там таке роздольє, Така гуляй-воля, Що й живі, щоб те узріли, Всі б прибігли з поля. Там горілку п’ють ковшами, І дівчат хапають, Тільки й роблять – на член садять, Та з нього знімають. Грають в дурня дні і ночі, Соловей співає, То ж навіщо рай вам треба, Там де фей немає? А тут, бери, яку хочеш – Лису чи патлату, І веди куди завгодно,– Мав би лише хату. І роби... що хочеш з нею – Жодна не відкаже, Не одна – так друга, третя – А однако ляже. І бери та насолоджуйсь, Як душа бажає, І ні жодна навіть ім’я В тебе не спитає. То ж чи варт про рай той думать, Де така скукота: Поки ту красуню вмовиш, То пройде й субота. Отож, хлопці, не журіться, Все одно не вічні, Чи ти помреш десь у липні, Чи помреш у січні. Бо, як каже Гриць з Одеси: – Чим помреш раніше – Тим тобі і привілеїв Буде в пеклі більше. Бо в раю такі там скромні, Такі недоторки, І не гляне, поки їй ти Не даси касторки. Бо в раю такі там важні, Як у небі зірки, Ніби в жодної з усіх їх – Ні одної дірки. А тут люби, насолоджуйсь І цілуй, де хочеш, Все одно немає світла, І всі темні ночі. Ото шуруй помаленьку Та співай, Арлеко, Адже, як одна казала: До мозку далеко. Отож, бачите, горілка – То не лише ліки. А то ще й дорога в пекло, Де одні утіхи. 12.2.1998 р. ЩОБ ЗНИКЛА ЖІНКА Щоб зникла жінка – зникла б радість, Зникли б кохання і любов, І уявить собі не можу, Хто б в жилах рухав нашу кров? Чому й не можу уявити, /Хоч вже й живу немало літ/, Щоб не було жінок на світі, То що б робив мужик без їх?! 23.10.1998 р. ВОВОЧКА І БАТЬКО Їде Вовочка в трамваї В татка на колінках. Входить жіночка-красуня, Ну, немов картинка! Вовік вклавсь очима в неї, Ніби на ікону, І до татка: – Ти приглянься, На оту Юнону. Подивись, які у неї Кругленькі сідниці, А які колінки в неї – Аж б’ють блискавиці. – Тьху на тебе,– до Вовочки. А син і не злиться, – А якщо така красуня Тять, тобі присниться? Тять ще глянув на ту фею – Затремтіла спина, Й стала сина піднімати Невідома сила. А синок розпік старого Та й ще допікає: – А чим ото це ти, татуню, Мене... піднімаєш? 25.1.2003 р. ГІРШІ, ЯК ВОРОГИ Як бандити мчать до влади – Не обгонять й колоради, Заглядають всім у очі, Що аж з жалю плакать хочу. Обіцяють винні ріки, Золотаві береги, А як всядуться у крісло – Гірші ще, як вороги. 5.9.1998 р. МАТИ-ДИТИНА Йде з дитинкою в метро На руках дитина, Просить: – Люди, поможіть! – Й держить свого сина. Поносись весь день з дитям По отих вагонах, Це не те, що вам пройтись В золотих погонах. 2.2.1999 р. ВІДСУТНЯ ІНФОРМАЦІЯ Чому не пишуть в нас по суті, А щось таке: ні те ні се, Чом інформація відсутня, Хто, скільки, в кого й де краде? 2.2.1999 р. СТОЮ І ДУМАЮ Депутата-ката Нам щоб прокормить, Треба днем і ніччю Всім селом робить. А тому і криза! А тому й біда! От що з нами роблять Ті, в кого мандат! НОВА УКРАЇНА От і Нова Україна, Нова демократія, Бо куди ти не поткнись – Скрізь царює братія. Бо народ піднять – підняли Та забули розбудить, Так ото стоїть він, бідний, І на грядках раком спить. 20.5.1999 р. КОНТАКТ З БОГОМ У всіх тварин контакт із Богом, І ті всі знають наперід, Чи буде завтра дощ, чи вітер, Чи буде взимку сніг, чи лід? 23.6.1999 р. СОБАКИ ПОРОЗУМНІШАЛИ Вже й собаки, як не дивно, Стали розумнішими, Хочеш ти пройти проз двір –