ХЗ. Хто знає, яким буде майбутнє
- Автор: О’Райлі Тім
- Год: 2018
- Язык: украинский
- Год: Наш формат
- ISBN: 978-617-7682-06-5
- Переводчик: Юлия Кузьменко
- Жанр: Прочая компьютерная литература
Электронная книга - «ХЗ. Хто знає, яким буде майбутнє». Краткое содержание книги:
Короткий екскурс в історію засвідчує, як легко сплутати мету й засоби. Якщо проблему визначено так: «розвантажити дороги та мати відповідальніших візників» (за версією Карла I), то здається, що обмеження кількості ліцензій збігається з першочерговою метою — менше заторів і чистіше повітря. (За тих часів, кінський гній був таким самим лихом, як смог у ХХ столітті). Якщо надлишкова пропозиція, як підкреслив представник Мінтранспорту 1933 року, призвело до тарифних війн і не давало таксистам заробляти (користуватися таксі стало небезпечно, і водії їздили без страховок), то здається, що мета влади — зменшити кількість водіїв і запровадити обов’язкові перевірки. Проте «світ змінився» (чи як там було в «Темній вежі» (Dark Tower) Стівена Кінґа?), і тепер знайдуться кращі рішення.
Ми й досі ризикуємо натрапити на поганих водіїв. Противники Uber за нагоди нагадують про злочини, скоєні водіями компанії. Та все ж будь-який автомобіль Uber чи Lyft, пересування якого відстежується в реальному часі і який дозволяє зберігати важливі дані, як-от точний час, пункт призначення і маршрут поїздки, а також імена та прізвища водія і пасажира, є, безсумнівно, безпечнішим за таксі. Крім того, після кожної поїздки водій і пасажир оцінюють один одного, і поступово відсіюються люди, які не вписуються в систему. Гел Варіан наголосив, що транспортні й інші комп’ютерні транзакції кардинально змінюють правила гри у сфері нагляду: «Транзакція моніториться від початку до кінця. Коли щось не так, можна скористатися збереженими записами й розібратися»214.
Стосовно заторів: якщо нині алгоритми оптимізовані так, щоб максимально скоротити час очікування для пасажирів, чому б програмам не враховувати інших факторів, що поліпшують клієнтський досвід і зменшують вартість послуг (наприклад, розраховувати, скільки треба автівок у години-пік, щоб час очікування виклику не збільшувався, але й не утворювалися затори)? Насправді алгоритмічні диспетчери й маршрутизація тільки починають розвиватися, бо інакше й еволюцію пошуковика Google треба було вважати завершеною ще 1998 року, коли винайшли PageRank. Для мультифакторної оптимізації компанії Uber та Lyft повинні невтомно покращувати алгоритми, враховуючи потреби всіх зацікавлених осіб ринку. Наразі незрозуміло, чи переймаються вони цим.
Важливо розрізняти мету й засоби, адже лише так вдасться покласти край суперечкам між мережевими транспортними компаніями й органами контролю над службами таксі й лімузинів.
Обидві сторони прагнуть, щоб кваліфіковані водії безпечно перевозили кожного пасажира, який хоче викликати машину, але щоб таких водіїв було не забагато (надлишок пропонування призводить до того, що перевізники замало заробляють і не можуть утримувати автівки в належному стані). Органи державного нагляду вважають, що для цього треба обмежувати кількість водіїв і сертифікувати їх ліцензіями. Uber та Lyft певні того, що набагато ефективніше досягають тієї самої мети на ринку, яким управляють комп’ютерні системи. Без сумніву, можна було б визначити найдієвіший із двох підходів, скориставшись даними.
У Розділі 7 ми говорили, що культура й методи роботи компаній Кремнієвої долини й державних установ істотно різняться. Зокрема, у цьому й проблема. У Кремнієвій долині кожний новий додаток чи послуга починається як експеримент. Із першого дня, коли компанія отримує фінансування від венчурних капіталістів або починає працювати без фінансування, її успіхи залежать від таких ключових метрик, як адаптація користувача, кількість користувачів чи приваблення користувачів. Завдяки тому, що це онлайн-сервіси, фідбек надходить майже в реальному часі. Послуговуючись термінологією руху Еріка Ріса «Ощадливий стартап» (Lean Startup), перша версія називається «мінімально життєздатним продуктом» (MVP). Це новий продукт, який дозволяє команді зібрати максимум інформації про клієнтів, доклавши мінімум зусиль215. Мета кожного підприємця — поступовий розвиток MVP до стадії «відповідності продукту й ринку», що зрештою веде до стрімкого зростання.