Щоденник Майдану та війни
- Автор: Курков Андрей Юрьевич
- Год: 2018
- Язык: украинский
- Год: Фоліо
- ISBN: 978-966-03-8192-6
- Жанр: Современная русская и зарубежная проза
Электронная книга - «Щоденник Майдану та війни». Краткое содержание книги:
Командир-президент-начальник «Донецької Народної Республіки» Захарченко оголосив, що скоріше за все його республіка буде невизнаною й самостійною, як Придністров’я. До цього він додав, що такий статус для економіки «республіки» набагато кращий, ніж інший, адже в цьому разі не треба буде підкорятися ніяким міжнародним і українським правилам та законам. Перший економічний указ Захарченко вже підписав: про націоналізацію всіх горілчаних заводів. Крім того, Захарченко оголосив, що валютами «республіки» будуть гривня, російський рубль, долар США, євро та китайські юані. Керівництво «республіки» вже зажадало в Національного банку України п’ять мільярдів гривень на поточні потреби, але отримало відмову. Території, що перебувають під контролем сепаратистів і російських військових, не фінансуватимуться з українського бюджету. Тепер залишається інше питання відкритим: чи фінансуватиме ці території Росія? Ймовірно, Росія також відмовила «республіці», інакше Захарченко б анонсував російський рубль як єдину валюту свого територіального утворення. Керівництво «Луганської Народної Республіки» поки що мовчить про свої економічні та валютні плани. Очевидно, керівництву «Луганської Республіки» не до економіки. Там, як і в «Донецькій Республіці», але набагато в більшій мірі йде війна між різними групами сепаратистів, російських військових і російських добровольців за контроль над шахтами та іншими індустріальними об’єктами. Іноді супротивні антиукраїнські сили воюють просто «за порядок». Так російські військові відвоювали у сепаратистів маленьке містечко Алчевськ просто тому, що «їм набрид бардак і мародерство» з боку місцевих сепаратистів.
Перемир’я триває, військові дії теж. Не всі лідери сепаратистів визнають Мінські домовленості, та й ніхто не може назвати точну кількість цих лідерів. Колись Донбаський степ називали Диким полем. Нині це поле стало набагато більше диким і перетворилося на головний біль для всієї України. Повторюється ситуація громадянської війни, що тривала в цих місцях три роки після революції 1917-го. Скільки триватиме нинішня ситуація, можна буде точніше сказати навесні наступного року. Якщо захоплені сепаратистами території переживуть зиму, повернення їх під юрисдикцію України може зайняти більше часу, ніж багато українців думають.
27 жовтня 2014 року. Добровольці повертаються з фронту просто в парламент України
Головна новина минулих днями парламентських виборів в Україні — це непотрапляння до нового парламенту комуністичної партії. Цього разу Росія, що завжди підтримувала українських комуністів і вважала їх своїми союзниками в Україні, зіграла з ними ж недобрий жарт, анексувавши Крим. Російськомовний Крим усі 23 роки Незалежності України традиційно голосував за комуністів і давав їм достатньо голосів для потрапляння в парламент. Відійшов Крим, і дорога до парламенту українським комуністам закрилася. В Донбасі цього разу голосували далеко не всі, але ті, хто голосував на територіях, вільних од сепаратистів і російських військ, продовжили підтримувати політичну силу колишнього президента Віктора Януковича, що втік із країни. У цих виборах, щоправда, Партія регіонів брала участь під назвою «Опозиційний блок». Навіть у Харківській області на багатьох виборчих дільницях вона вийшла на перше місце, але голосували за неї активно тільки на Східній Україні. У центрі, на півночі, на півдні та на заході «Опозиційний блок» набрав мало голосів. Не потрапляє до парламенту і вже легендарний радикальний «Правий сектор», який набрав близько 3 відсотків, одначе його лідер Дмитро Ярош до парламенту пройшов по мажоритарному округу. По мажоритарних округах пройшли ще кілька відомих членів «Правого сектора». Інша радикальна націоналістична партія — «Свобода» теж не добирає достатньо голосів, хоча, можливо, після судових засідань і перерахунків результатів голосування їй усе-таки вдасться знову опинитися в парламенті.
Головною несподіванкою цих виборів і виборчої кампанії було різке зниження рейтингу декількох провідних політичних сил буквально за два тижні до дня виборів. Найбільше втратила популярність «Радикальна партія Олега Ляшка» — популістський політичний проект, який фінансується двома олігархами, що мали пряме відношення до Віктора Януковича, — Дмитром Фірташем, який перебуває під слідством в Австрії, і Сергієм Льовочкіним, головою президентської адміністрації за Януковича. Це «просідання» рейтингу пов’язане з масованою телевізійною «атакою» на Олега Ляшка, проведеною телеканалом «1+1». Журналістам удалося знайти відеозаписи зйомок «героїчного перебування Олега Ляшка» в Донбасі. Виявилося, що зйомки були постановочними і проводилися не в зоні військових дій. Одночасно перед виборами трохи втратив рейтинг блок Петра Порошенка, але за рахунок цього зріс рейтинг блоку «Народний фронт» прем’єр-міністра Арсенія Яценюка.