Бесплатная библиотека
Читайте книгу на сайте или телефоне
Щоденник Майдану та війни - Читать Любимую Русскую Полную Книгу 👉 Read-E-Book.com

Щоденник Майдану та війни

Электронная книга - «Щоденник Майдану та війни». Краткое содержание книги:

«Щоденник Майдану та Війни» — це перевидання книги «Щоденник Майдану», що 2015 року вийшла у видавництві «Фоліо». Це не агітаційний текст, не роман на тлі революції — це особистий щоденник письменника, фіксоване відображення життя у Києві та країні — до листопада 2014 року, включаючи окупацію Криму, і далі — початок і розвиток Євромайдану, наступних подій. Нині ж він доповнений записами автора про перипетії на сході України, роз­думами про війну, про те, як і чим, за його баченням, живе окупований Донбас чотири останні роки... «Щоденник Майдану» був перекладений і опублікований багатьма мовами — англійською, німецькою, французькою, японською та іншими. І осьі у видавництві «Фоліо» вийшла його україномовна розширена версія.
1 ... 89 90 91 92 93 94 95 96 97 ... 127
Перейти на страницу:

19 січня 2015 року. Як країні включити «уяву»?

Минулого тижня в аеропорту Вільнюса, коли я вже вийшов за межі шенгенського простору, отримавши про це відповідний штамп у паспорт, мене зустріла усміхнена дівчина і простягнула кольоровий рекламний аркуш. Зазвичай я чемно відмовляюся брати в руки будь-яку рекламну продукцію, але тут я вчинив інакше. Напевно, тому, що всі традиційні попередні аеропортівські процедури не зайняли зайвого часу і співробітники Вільнюського аеропорту зустрічали та проводжали мене тією ж привітною усмішкою. Вже дійшовши до магазину «Д’ютіфрі», я подивився на папірець у своїх руках, вважаючи, що там рекламується саме товар із цього магазину. На мій подив, рекламний аркуш виявився запрошенням піднятися на другий поверх і відвідати виставку досягнень Литви. Часу до ви­льоту залишалося достатньо, і я піднявся на другий поверх зони вильоту. Виставка виявилася «вибудуваною» в логічному порядку: від важкої та будівельної індустрії до легкої та харчової промисловості. Не встиг я підійти до виставкового стенду, присвяченого обробці металів, як приємний мо­лодик запропонував мені безкоштовну каву. Кава в подяку за те, що я виявив інтерес до досягнень його країни. Так що далі я оцінював побачене з іще більш позитивними емоціями. Виставки зазвичай націлені на те, щоб інформувати, а ще краще — позитивно дивувати відвідувача. Мушу зізнатися, що в літак я дійсно сідав здивованим — завдяки цій виставці я дізнався, що поштові марки деяких держав, включаючи і такі екзотичні, як Острови Сант-Томе і Принсіпі або Індії, друкуються в Литві! І не тільки поштові марки, а й інші види захищеної поліграфічної продукції, аж до бланків паспортів інших держав.

Вільнюський аеропорт особливо великим не назвеш — у країні населення не набагато більше, ніж у Києві. Але важливість кожного метра вільного простору там розуміють. І розуміють важливість першої-ліпшої можливості розпові­сти усім, що прилітають і відлітають, про себе, про свою державу та її досягнення.

Набагато частіше я буваю в аеропорту Бориспіль, де в терміналі Д відкритого, «публічного» простору, мабуть, більше, ніж у всіх аеропортах трьох балтійських держав разом узятих. Дискусії про використання цього простору час від часу потрапляють до інтернету й на сторінки друкованих видань, але завжди мова йде про сервіс і про недо­отримані комерційні вигоди. Ніколи я ще на своїй пам’яті не пригадую дискусії про розумне використання нехай навіть тимчасово, але вільного «публічного» простору! І мову тут можна вести не тільки про Бориспіль, а й про інші аеропорти й вокзали України. Державі, різним відом­ствам і міністерствам «належать» сотні тисяч квадратних метрів стін, уздовж яких щодня проходять і проїжджають мільйони громадян України та гостей нашої держави. Якщо в метро ці стіни ще сяк-так використовуються для комерційної, а іноді навіть і для соціальної реклами, то стіни і багато простору аеропортів своєю стерильною білизною скоріше відображають плачевний стан нашої економіки, ніж креативні таланти державних менеджерів, які відповідають за ці простори.

Головний аеропорт Нідерландів «Схіпол» у зоні ви­льоту зустрічає вас не тільки традиційними міжнародними магазинами «д’юті-фрі», а й магазинами, в яких продається тільки те, що виробляється в Голландії: від сирів і цукерок до цибулин тюльпанів і голландської кераміки. Там же, в цьому аеропорту, є свій «музейний куточок», в якому виставляються для загального й безкоштовного огляду шедеври голландського живопису, надані то одним, то іншим державним музеєм. Крім «музейного куточка», в аеропорту проходять регулярно і виставки сучасної голландської фотографії. Усе це дає можливість багатьом транзитним пасажирам, які просто пересідають в аеропорту з одного літака на інший, провести годину або дві в Голландії, не покидаючи території головних повітряних воріт Амстердама.

Виставки сучасної фотографії ви часто можете побачити і в менш іменитих аеропортах Німеччини, Австрії, Франції. Там, де розуміють, що простір має працювати: або на орендаря, або на країну, або на славу та рекламу цієї країни.

Може, новостворене Міністерство інформаційної політики, штат якого, як днями оголосили, складається всього лише з 29 осіб, розширить коло своїх інтересів аж до участі в поширенні позитивної інформації про Україну та її досягнення?! Я, звичайно, розумію, якщо мені скажуть, що з таким штатом міністерство не зможе справлятись і зі своїм вужчим списком обов’язків. І дійсно! Адже є інші міністерства, й у кожній галузі є напевно свої власні досягнення! І в кожного міністерства є власний відділ піару і зв’язків із громадські­стю! Як би нам усім разом спробувати переконати цих людей стати більш активними і більш інтерактивними в тому сенсі, щоб вони і між собою активно співпрацювали та спільно створювали позитивні публічні проекти — і виставкові, й інші, — пов’язані з результатами праці та творчості україн­ських громадян незалежно від галузі або сфери діяльності. Міністерству культури, я гадаю, було б організуватися легше, ніж іншим міністерствам: тут і творчі спілки під рукою, музеї, художники й фотографи зі світовими іменами. Треба тільки захотіти або не заважати тим, хто вже захотів. А ще краще — допомагати їм!

1 ... 89 90 91 92 93 94 95 96 97 ... 127
Перейти на страницу:
0
Сюжет
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Атмосфера
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Главный герой
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Общее впечатление
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
Итоговая оценка: 0.0 из 10 (голосов: 0 / История оценок)