Щоденник Майдану та війни

«Ми думали, це український транспортний літак!» — зі­знався один із бойовиків італійському журналістові, кореспонденту газети Corriere della Sera. У цій фразі колишнього шахтаря з Тореза, що став бойовиком, і криється основна причина трагедії. Російське керівництво сепаратистів Донбасу забезпечило їх танками, зенітними установками, гарматами й масою іншої зброї, щоб успішно воювати проти української армії на землі. Але літаків Росія сепаратистам не дала, тому що, незважаючи на величезні зусилля, бойовикам не вдалося захопити ні Донецького, ні Луганського аеропортів. Навіть маленький військовий аеродром у Краматорську українські війська та добровольчі батальйони відстояли, зазнавши величезних утрат. Таким чином небо над Донбасом залишилося під контролем українських Військово-повітряних сил, які й допомогли наземним силам української армії відвоювати в сепаратистів раніше захоплені території. Саме через активність української авіації бойовики попросили в Росії й дуже швидко отримали зенітно-ракетні комплекси, здатні збивати літаки та вертольоти на будь-якій висоті. Але шахтарі та інші «ополченці» не в змозі управляти такою технікою. Для цього в неофіційне «відря­дження» з Росії на територію Донбасу відправляли й відправ­ляють нині кадрових офіцерів російської армії, фахівців військової справи. Це на їхньому рахунку 16 збитих літаків і вертольотів Військово-повітряних сил України, два з яких було збито бойовиками 23 липня. Гадаю, що фахівці, відпо­відальні за загибель майже трьохсот пасажирів «Боїнга-777» Малазійських авіаліній, вже терміново повернуті на батьківщину, до Росії. Туди ж відвезли установку «Бук», із якої було зроблено фатальний запуск ракети. Цю установку, на якій перед загибеллю «Боїнга» було чотири ракети, а після загибелі — три, що перевозили в бік російського кордону, зняли на відео випадкові чи невипадкові свідки та виклали оби­два відео в інтернет. Я сумніваюся, що цю установку взагалі знайдуть навіть після закінчення військових дій на сході України.

Чотири дні поле, засіяне уламками літака й тілами пасажирів, охороняли майже тисяча озброєних бойовиків. Серед них були люди в камуфляжі та люди в цивільному. Люди в цивільному уважно оглядали тіла загиблих і час від часу давали вказівки, які з тіл вантажити на машини й відвозити. Хтось привіз апарат для різання металу, і частину корпусу літака заходилися різати. Потім бойовики говорили, що розрізали метал обшивки, щоб витягнути тіла загиблих. Але українські військові фахівці, проаналізувавши відеокадри з місця подій, припустили, що людьми в цивільному були російські військові фахівці, які перевіряли останки пасажирів і метал фюзеляжу літака на осколки або сліди ракети, яка збила літак. Може, саме цим пояснюється майже чотириденне недопускання до тіл і уламків літака українських і міжнародних фахівців.

Але тепер усе це позаду. Тіла та фрагменти тіл пасажирів відправлено в Нідерланди. У Гаазі в міжнародному суді заведено кримінальну справу за статтею «військові злочини». Окреме розслідування події веде Україна, а США вже надали свої висновки, в яких, одначе, не вказується на пряму участь Росії в цій трагедії. Сказано тільки, що Росія створила умови для вчинення цього злочину. Відомо, що ракету було випущено в літак із території, контрольованої проросійськими сепаратистами та їхніми російськими спільниками. Але хто натиснув на кнопку пуску ракети — невідомо.