Щоденник Майдану та війни
- Автор: Курков Андрей Юрьевич
- Год: 2018
- Язык: украинский
- Год: Фоліо
- ISBN: 978-966-03-8192-6
- Жанр: Современная русская и зарубежная проза
Электронная книга - «Щоденник Майдану та війни». Краткое содержание книги:
Так, за день до трагедії президент РФ Путін пообіцяв адекватно відповісти на нові санкції США і ЄС, і тепер ця обіцянка видається зловісним провісником трагедії. Зв’язок між обіцянкою Путіна та загибеллю пасажирів побачили стільки людей у світі, що російському президенту довелося вперше за свою політичну кар’єру записувати вночі телевізійне звернення. Щоправда, ніяких вибачень або жалю в цьому зверненні світ не почув. Путін повторив свою ідею-фікс останнього часу про те, що Росія, як і раніше, буде всіма можливими способами захищати в усьому світі росіян, російськомовних і «людей російської культури». Цю фразу, мабуть, було спрямовано проросійським сепаратистам Донбасу та їхнім російським і сербським «товаришам по зброї» як доказ подальшої підтримки бойовиків на території України. Для самих росіян Путін повідомив, що в цей час «загрози суверенітету Російської Федерації немає». Тобто заспокоїв громадян своєї країни тим, що НАТО на Росію не нападатиме. Тоді до якої війни готується Росія, стягнувши вже близько 50 тисяч військових до кордону з Україною? Останніми днями на кордон із Україною прибули військові підрозділи з Сибіру, Уралу і Татарстану. Ясно, що рішення про переміщення їх на кордон із Україною було прийнято до загибелі «Боїнга-777». Але трагедія в небі над Донбасом, схоже, не скасувала планів Путіна щодо України. Єдина відмінність у ситуації до загибелі літака та відразу після неї спостерігається в тому, що через кордон із російської території на територію України, контрольовану сепаратистами, перевозиться тепер менше зброї, боєприпасів і нових російських добровольців. Щоправда, цей потік для продовження війни може поновитися на повну силу в будь-який момент. Українським військам поки що не вдається взяти власний кордон під контроль. Це зробити неймовірно важко, адже сепаратисти разом із російськими військами обрали дуже специфічну тактику: сепаратисти обстрілюють із артилерії та мінометів російську територію, а російська артилерія у відповідь стріляє не по вогневих точках сепаратистів, а по українських прикордонниках і місцях дислокації українських військових. На жаль, ця дивна, як її називають — «гібридна», війна триває. Тільки тепер, нарешті, весь світ зрозумів: те, що відбувається на сході України, — це не «внутрішній конфлікт», який відбувається десь далеко і Європи не стосується, а конфлікт глобальний, жертвами якого вже стали і ще можуть стати громадяни будь-якої країни світу.
6 жовтня 2014 року. Україна. Надія на свято
В Україні холоднішає. Осінь у самому розпалі. Іноді вдень сонце розігріє повітря до +20°, а вночі на землі паморозь, перші заморозки. Грибів мало, тому що не було дощів. Хороших новин також небагато. Президент Порошенко їздить по країні та представляє програму реформ, що складається з 60 пунктів. Кількість необхідної роботи лякає думаючих людей і залишає байдужими людей, які не люблять думати, а люблять просто жити: від понеділка до неділі.
По всій Україні вже зібрали урожай і переорали на зиму поля. Тільки в Донбасі урожай пшениці та іншого зерна ще майже не зібраний. Там, де йшли військові дії, фермери просто бояться запускати в поле комбайни — занадто багато снарядів, які не розірвалися. В інших, більш спокійних регіонах у фермерів інші страхи — сепаратисти оголосили, що всі фермери на підконтрольних їм територіях спочатку мусять отримати в «урядів» невизнаних республік довідку, що цей урожай належить їм і не є вкраденим. Тільки після цього можна його збирати. Але вивозити його за межі території невизнаних республік не можна — за це можуть і розстріляти. Що робити із зібраним зерном — теж не говорять, але фермери підозрюють, що зерно можуть просто відібрати, як відібрали в Донецьку та Луганську новенькі автомобілі з автосалонів. Сказали: «На потреби ополченців». Тепер у Донецькій і Луганській «народних республіках» автомобілі не продають. Як і багато іншого. Але на «конфіскованих» в автоторговців і просто у господарів автомобілях їздять без номерних знаків.
Школи на захоплених територіях дійсно працюють, але далеко не всі. Дітей мало. Зате днями з Росії привезли російські шкільні підручники, схвалені міністерством освіти Росії. У Горлівці Донецької області командир місцевих сепаратистів Ігор Безлер на прізвисько «Бєс» (до речі, колишній директор кладовища) викликав до себе в офіс усіх місцевих учителів, які погодилися вийти на роботу, і видав їм по 3000 гривень із валізи з грошима. Сказав, що це зарплата за вересень. Скільки валіз із українською валютою потрапило на захоплену сепаратистами територію, невідомо, але схоже, ці гроші мають кримське походження. Під час окупації Криму Росією в сховищі Кримської філії Національного банку України перебувало близько 3 мільярдів гривень. Росія ці гроші Україні не повернула. Але тепер, здається, знайшла їм застосування. Втім, на захоплених територіях ходять одночасно дві валюти — російськими рублями розплачуються з найманцями й ополченцями, а гривнями — з лікарями і вчителями. Решта, включно з пенсіонерами, — як і раніше, сидять без грошей.