Авантюра XL
- Автор: Чапай Артём
- Год: 2017
- Язык: украинский
- Год: Віват
- ISBN: 978-617-690-886-9
- Жанр: Современная русская и зарубежная проза
Электронная книга - «Авантюра XL». Краткое содержание книги:
Нове видання доповнено оповіданнями про те з подорожі, що не ввійшло до першої публікації. Написано в експериментальному стилі, з відчутними впливами інтернету й молодіжного сленгу.
— Залазь, челе!
«Челе» в Нікараґуа позначає будь-якого білого іноземця, як у Мексиці «ґрінґо». Залежно від інтонації слово може бути або образливим, або дружнім. Водій фури говорив дружньо. Я заліз.
А тепер-от Сімон узагалі мене залишив. Я йшов трасою біля Ґранади й бачив світ чорно-білим. Звуки чув приглушено, ніби крізь вату. Лоб стискало обручем, ноги були дерев’яні, на всьому тілі лежала вага, ніби пірнув на глибину. У голові темно.
Далі на південь більше не треба. Сімон по той бік кордону. Але й на північ ні до чого, бо візи Гондурасу нема так само, як і візи Коста-Рики. Я з обох боків відгороджений у Нікараґуа, де перебуваю нелегально.
Раніше я запланував побачити острів Ометепе, бо ж він у центрі Центральної Америки, пуп Землі. А далі Сан-Хуан-дель-Сур, позначений на карті як порт. Грошей автостоп не забирає. Раптом я наважуся знову йти нелегалом. Усе одно треба рухатися, щоб не здохнути від болю в торсі.
Ометепе не радував. Я дивився спідлоба на хмари й шукав місце ночівлі.
У порту Сан-Хуан-дель-Сур стояла одна іржава баржа. Я туди навіть не пішов. Треба було помитися. Хостел коштував стандартні п’ятдесят кордоба. У мене лишалося вісімсот. Кімнатка була окрема, без вікна. Чисте ліжко й навіть вентилятор на стелі. Душ загальний на подвір’ї, вода ледь тепла: бак гріє сонце. Я мився довго. Поправ обидві футболки й обидві пари шкарпеток милом у залізній раковині. Чорні колись, а тепер сірі потріскані черевики вивернув, як міг, і виставив на сонце. Хай просохнуть. Картонні устілки розлізлися, я їх викинув, знайду новий картон пізніше. Ходив по теплому сухому бетону подвір’я босий.
Із сусідньої кімнати вийшла дівчина. Челе, як і я. Усміхнулась.
— Привіт. Щойно приїхав?
— Так. А ти давно вже?
— Тиждень. Тут серфінг хороший.
— О.
— Але в Сальвадорі був кращий.
— А.
— Я Мері. — Вона простягла руку.
Рука була засмагла. Вузька долоня. Двері її кімнати відчинилися знову, з них вийшов худий довгий хлопець.
— А це Джоні, — сказала Мері.
Я випустив її руку й махнув йому.
— Ми на пляж, — сказала Мері. — Приходь.
— Так. — Я всміхнувся. — Пізніше.
Американська ввічливість.
За півгодини я вийшов на пляж. Він був великий і порожній. Я пішов назад у кімнату. Роздягся догола, ліг на ліжко під вентилятор, розкинувши руки й ноги.
Через кілька годин повернулися сусіди. Усі кімнатки хостела під стелею з’єднані вузькою щілиною для вентиляції. Тому я добре чув, як вони займалися коханням. Мері ритмічно постогнувала. Я мастурбував. Після цього стало ще гіркіше. Поплакав.
Цілий день не виходив із кімнати. Не їв. Лишився ще на ніч. Зрозумів, що це крайня точка подорожі. Я не наважуся знову переходити кордон нелегально. Минулого разу надто боявся. На мосту щось вигукували, я сидів на крупі мула позаду «койота» й боявся, що кричать нам і що стрілятимуть у спину.
Уранці я вийшов на трасу й поїхав на північ, у Матаґальпу. З білборда над дорогою мружився з-над вусів Даніель Ортеґа. Його щойно обрали президентом, бігборд був передвиборним. «Vos ganás», — казав мені він. — «Ти переможеш».
У Матаґальпі жила єдина людина, яку я знав у країні. Керрі, донька знайомих Сімонової мами. Ми колись ночували в неї кілька днів. Доти її не знав навіть Сімон. Керрі була антропологом і проводила дослідження для Ph.D.[82] у віддалених гірських селищах над Матаґальпою.
Перший водій, який підібрав мене, був молодий бізнесмен. Він дуже непокоївся перемогою сандініста Ортеґи.
— Бачив будівництво в Сан-Хуані?
Я кивнув, хоча не бачив.
— Усе заморозили. Прийшов цей комуняка — інвестори йдуть із країни.
Я обережно розпитав, чи нема в нього роботи. Бізнесмен відповів, що йому потрібна людина зі знанням мов. У тому числі й русо[83]. Але після виборів він боїться щось починати. Він мене нагодував.
За Ґранадою мене підібрала велика родина на двох пікапах. Білому та червоному. Старші сиділи в кабінах, молодші — у відкритих кузовах.
82
Ph.D., Philosophiæ Doctor — доктор філософії, науковий ступінь у деяких країнах Заходу. В Україні запроваджений замість наукового ступеня «кандидат наук».
83
Російської (ісп.).