П'ята Саллі

Джинкс спочатку збиралася взяти крадену машину, та потім зрозуміла, що поліція може її вже шукати, тому вирішила поїхати на таксі. Тепер я сиділа тихо, сподіваючись, що вона про мене забуде, й, можливо, мені пощастить заскочити її зненацька. Я знову й знову намагалася вийти, але вона так заповнила простір ненавистю, що пробитися було неможливо.

Я б могла попередити Роджера, якби дісталася до телефону. Та вона не збиралася дозволити мені застерегти його.

Якщо вона вб’є Роджера, Саллі розділиться, й Нола вб’є себе. Я збиралася сказати це Джинкс, але це б її не зупинило. Їй було наплювати, житиме вона або помре. Що ж, якщо загине Роджер, мені теж буде однаково. Це буде кінцем для нас п’ятьох. Це моя провина. Якби я не вилізла на вечірці, Джинкс не вдалося б вибратися.

Вона проїхала ліфтом до його кабінету й сказала Меґґі, що прийшла на свій сеанс о дев’ятій. Я побачила за стривоженим обличчям Меґґі, що вона здогадалася, перед нею — Джинкс. Вони з Роджером знали, що лише Джинкс носить чорне, а ще були в курсі щодо брошки-летючої рибки, і я сподівалася, що вони дізнаються про наближення небезпеки. Але Меґґі кивнула, натиснула на кнопку внутрішнього зв’язку та повідомила Роджера, що тут Саллі Портер, а я намагалася закричати: «Це не Саллі. Це Джинкс, і вона збирається його вбити». Та жодного слова не зірвалося з вуст. Я не могла контролювати ні свої руки, ні ноги, ні голос. Могла тільки безпорадно дивитися, як вона відчиняє двері та заходить всередину.

Роджер відреагував на чорний костюм та брошку. Він глянув їй у вічі несхвально. Отже, він знав. Та не міг навіть усвідомити, що саме лежить у неї в сумочці. Я спробувала шарпнути її руку, щоб сумочка впала на підлогу, але намарно. Я була безпорадним свідком.

— Заходь та сідай, — сказав він.

Джинкс проігнорувала те крісло, на яке він вказав, сіла на стілець перед його столом та поклала сумочку на коліна. Вона не вчинить це одразу, подумала я. Спочатку вона з ним пограється. Джинкс хотіла побачити на його обличчі спочатку здивування, а потім страх.

— Як твої справи? — запитав він.

Вона крутила в руках застібку від сумочки.

— Я радий, що ти вирішила заскочити та поговорити, Джинкс. Багато про тебе думав.

Її роздратувало те, що він упізнав її. Вона перестала грати.

— Я не вірю тобі. Тобі на мене плювати. Я збіса краще знаю, що ти там собі плануєш.

— Можеш зі мною поділитися?

— Ой блядь! Ти не сприймеш правду, якщо я це зроблю.

— Дай мені шанс, — сказав він. — Скажи мені, що думаєш, а я скажу, чи ти маєш рацію.

— Гаразд. Ти збираєшся об’єднати Деррі та створити четверту Саллі. І тоді я буду замкнена назавжди, як одна з тих загублених душ в… — як називається те місце, куди потрапляють втрачені душі нехрещених дітей?

— Лімб?

— Так. Коли всі об’єднаються, і Саллі стане сильною, я назавжди залишуся в Лімбі. І я не маю наміру тобі це дозволити.