П'ята Саллі
- Автор: Киз Дэниел
- Год: 2017
- Язык: украинский
- Год: Клуб Сімейного Дозвілля
- ISBN: 978-617-12-3911-1, 978-617-12-4142-8, 978-617-12-4143-5
- Переводчик: Володимир Куч
- Жанр: Современная русская и зарубежная проза
Электронная книга - «П'ята Саллі». Краткое содержание книги:
Лише тепер порожнеча в пам’яті заповнилась, і вона згадала решту вечора. То було так, ніби вуаль амнезії відсунулась, немов та розшита бісером завіса, і ось вона побачила себе, пристрасну, збуджену, з язиком у роті того чоловіка, а її таз хтиво випинався назустріч йому. Саллі не хотіла про це думати, але спогад ставав чіткішим, ніби пригаданий сон. Вона соромилась цього, та все одно ототожнювала себе з Сарою Коломбо там на дивані, з рукою того чоловіка у неї між ніг, де його пальці досліджували нові території.
Господи, що з нею сталося? Невже вона стала такою зіпсованою та збоченою? Саллі ніколи цього не робила. Тож як вона могла раптом так чітко все пригадати саме зараз? Історія, все думала вона. Це чиясь інша історія.
Вона випила ще бокал і подумала, чи не залишитися після вечірки з Кірком Сілверменом. Вона підвелася, щоб взяти ще бокал вина, але перечепилася.
Я підхопила її. То був найкращий момент, подумала я, поки вона п’яна, щоб мені вийти та трохи розім’ятися. Я відчула, що Джинкс також намагається протиснутись, але сказала їй: «Агов, зараз моя черга. Ти була на сцені, ледь не вбила нас і ще влаштувала свою оргію. Я побуду назовні та трохи повеселюся, якщо ти не проти». Я намагалася подолати її всіма своїми силами, й вона відступила.
Я повернулася на кухню та трохи почастувала (до біса ті калорії — я люблю пиво та сир). Там стояв якийсь гарний чоловік із поголеною головою та сережкою у вусі, який пускав мені бісиків, і я цього разу втішилась, що поблизу більше немає Белли, яка б уже спричинила проблеми. Вона б почала з ним загравати. Я просто ігнорувала його, й він нарешті відійшов із жінкою з довгим аж до самої дупи волоссям.
Я не алкоголічка, нічого такого, але час від часу люблю налигатись. У мене піднімається настрій, і я можу робити різні безглузді речі, які мені подобаються. Я походжала від однієї компанії людей до іншої, розмовляла та слухала, а тоді побачила, що Кірк спостерігає за мною.
— З тобою все гаразд, Саллі?
Я вже почала говорити йому, що я насправді Деррі, але подумала, що не варто його, бідолашного, ще більше заплутувати.
— У мене все чудово, відпад, краще не буває. У тебе тут гарна місцинка і чудова вечірка з усіма цими гарними дивакуватими людьми, й для мене велика честь бути тут, серед інтелек… інтелек… — Але я продовжувала гикати й так і не змогла доказати слово.
— Ходімо до мого кабінету, Саллі, подалі від натовпу, щоб ми могли трохи поговорити.
Проте я знала, що він хоче дечого більшого, ніж розмови. Я ж не ідіотка. Але він був такий куций, а за тими товстими окулярами очі здавалися такими сумними, що мені стало його шкода, і я погодилась. У заставленому книгами кабінеті в нього був диван, цілком очікувано. Чого я не сподівалася — це штукенції, яка стояла просто посеред кімнати й виглядала ніби телефонна будка, оббита свинцевими пластинами.
— А де телефон?
— Це не телефонна будка. Ти такого ніколи раніше не бачила?
— Що це? Якась сучасна скульптура?
— Це оргонна кабіна.
— На цьому можна грати музику? Де клавіші? Зіграй щось. А я підспіваю.
— Ти, мабуть, знайома з працями Вільгельма Райха, який відкрив оргон.
— Що? А, так. Звичайно. Там оргон, сям оргон.
Він виглядав здивованим.
— Ти змінюєшся лишень за якусь мить, Саллі-золотце. У тебе навіть голос інший.
— То все через бухло, — сказала я. — Впливає на різних людей по-різному.
— Ні, Саллі-золотце, тут щось більше. Навколо тебе зараз аура тепла. Сяйво, субстанція доброти.
— Ой Божечки, так видно, правда?
— Я дуже радий, що ти сьогодні прийшла. Я часто про тебе думаю.
— Розкажи мені про цю коробку оргону. Де вона виготовлена? Як вона працює?
— Великий Райх показав нам, що енергія лібідо зосереджена в електричній речовині під назвою оргон. Якщо ти стоїш всередині оргонної кабіни, захист дозволяє тобі концентрувати свою сексуальну силу.
— Ти жартуєш наді мною, так?