П'ята Саллі

Саллі лякало слово помре, але разом із тим їй було цікаво. Вона ніколи не бачила смерті. І намагалася уявити, як це, коли повертаєшся з того світу.

— Ти впевнений, що у неї буде нова лапка?

— Ну звичайно. Ти ж не думаєш, що Бог воскресив би когось без якоїсь частинки тіла, правда? У Біблії сказано, що в Судний день ми станемо цілісними, і немічні зціляться, ну й так далі. Вона буде як новенька, бігатиме та гратиметься, як звичайне мале кошеня. Ти ж не заборониш її природне право бути цілою та здоровою кішкою, правда?

Саллі погодилася, що це було б дуже егоїстично з її боку. Фред подав їй камінь.

— Ось. Господь говорив, щоб його церкву збудували з каменю[101].

— Що мені робити?

— Просто кілька разів гарненько та міцно вдар її по голові. І вона засне. Потім ми поховаємо її в цій ямі, а тоді вона воскресне. Ти все сама побачиш та зрозумієш, яка була суть проповіді. Їй зовсім не болітиме.

Саллі зволікала.

— Це буде наче Спляча Красуня в одній із тих казок, що ти їй розповідаєш перед сном. Пам’ятаєш? Вона вколює пальчик, з’являється кров, але їй не болить, а тоді вона знову прокидається та оживає. Тому, нумо, стукни її, — сказав він, — або я сам це зроблю.

Тому вона взяла камінь та сказала:

— Бувай, Сіндерелло. Коли ти воскреснеш, у тебе будуть всі лапки. — Саллі з усією силою опустила камінь Сіндереллі на голову. Вона почула пронизливий крик й у ту ж мить побачила пробитий череп та кров на білій шерсті.

— Кров! — видихнула вона.

— Звісно, — сказав Фред. — Я ж казав, що так буде. Ти що, не бачила зображень нашого Ісуса на хресті, з цвяхами в долонях та кров’ю на тілі? Мусить бути кров для воскресіння, щоб вона омилася кров’ю ягняти. Кров приносить магію.

— А коли вона воскресне?

— Спочатку ми її поховаємо.

Він кинув Сіндереллу в яму та накрив зверху землею, сильно приплескуючи. Тоді знайшов велику каменюку та поклав зверху на могилу.

— Як вона звідти вибереться?

— Так само, як і Господь.

– І скільки чекати?

Він поставив лопату назад у сарай, а тоді повернувся до будинку, гукаючи їй через плече:

– Ісусові три дні знадобилося. Думаю, стільки зазвичай і треба. Або так, або поки її хтось не поцілує. Ти просто наглядай за могилкою, і не забудь покликати мене, коли камінь почне рухатись. Я хочу бути поблизу, коли ти побачиш, як вона воскресне і буде як новенька. А коли мама прийде, не розповідай їй, що ми зробили. Ми ж хочемо влаштувати їй несподіванку з новою лапкою Сіндерелли і так далі. Просто скажи, що вона померла, і ми її поховали. Ото й усе.

Саллі пильнувала за могилою, доки зовсім не стемніло й мама змусила її зайти в дім.

— Я не розумію, як це трапилося, — сказала мама.

Фред озвався з-за газети.

— Ну, Вів, я сам був у шоці. Саллі просто взяла та й прибила те мале кошеня каменюкою. Взяла та й пробила їй голову.

Саллі вже розтулила рота, щоб заперечити, розповісти, що то він їй сказав, але Фред знову заговорив: