Її ім’я було Татьяна
- Автор: Суворов Виктор
- Язык: украинский
- Жанр: Публицистика
Электронная книга - «Її ім’я було Татьяна». Краткое содержание книги:
Проте як усе це стосується Варшавського договору, укладеного 14 травня 1955 року?
Безпосередньо.
3
Навесні 1940 року цвіт польського офіцерства було винищено. Керував винищенням комісар державної безпеки 3-го рангу Іван Олександрович Сєров.
Останніми роками в Росії вийшло декілька статей і навіть книг, у яких висловлено боязкий сумнів: чи насправді злочин учинили наші доблесні чекісти? Вони ж такі добрі й лагідні. А може, це все-таки німці?
Розвіємо сумніви.
22 травня 2008 року Головна військова прокуратура Росії відмовилася передавати Польщі справи про масові розстріли польських офіцерів. Причина відмови — більшість томів має гриф «Таємно» або «Цілком таємно».
Зі 187 томів справи польській стороні було передано 67 томів, тому що інші «містять державну таємницю».
26 січня 2011 року Верховний Суд Росії визнав законним засекречування матеріалів справи.
От і все. Сперечатися більше немає про що.
Поміркуймо: чому документи засекречені? Чию таємницю, немов тюремний пес, охороняє Верховний Суд Росії? Сліди чиїх злочинів замітає Головна військова прокуратура?
Якщо злочин учинили гітлерівці, то слід було ще у 1946 року всі ці томи вивалити у Нюрнберзі на стіл міжнародного трибуналу.
Але ці томи чомусь не вивалили. Їх чомусь засекретили ще у квітні 1940 року.
Якщо злочин учинили гітлерівці, то навіщо Радянському Союзу тоді, а Росії зараз ховати сліди нацистських злочинів? У чому особистий інтерес Головного військового прокурора та Голови Верховного Суду Росії?
Устаньмо на позицію тих, хто провину за згаданий злочин валить на гітлерівців, і побачимо, що з цього вийде.
Отже, жахливий військовий злочин учинили нацисти. Головний військовий прокурор і Голова Верховного Суду РФ приховують документи, які викривають гітлерівських катів, чим перешкоджають правосуддю над нацистами. Із цього випливає, що Головний військовий прокурор і Голова Верховного Суду РФ є ворогами нашої Батьківщини, пособниками гітлерівських катів.
Відразу після війни гітлерівських посіпак публічно вішали на майданах радянських міст.
Якщо російські судді та прокурори приховують сліди злочинів СС, значить, усі вони посіпаки нацизму, значить, усіх їх має спіткати сувора кара наших найсправедливіших законів. Навіщо Росії зрадники Батьківщини й гітлерівські прихвостні у Верховному Суді та Головній військовій прокуратурі?
Я зовсім не наполягаю на тому, щоб весь склад Верховного Суду Росії та Головної військової прокуратури засудити до ув’язнення без права листування. На мій погляд, вистачило б довічних термінів у Солікамську.
Без жартів: документи про розстріл польських офіцерів засекречено керівництвом Радянського Союзу, і залишаються вони таємними і цілком таємними за розпорядженням керівництва Росії.
Це визнання провини.
Пробачте, ми захопилися. Отже, навесні 1940 року радянська таємна поліція винищила цвіт польського офіцерства.
2 листопада 1940 року товариш Сталін дав вказівку товаришеві Берії почати підготовку до формування на території Радянського Союзу польської дивізії, комплектуючи її полоненими польськими солдатами й уцілілими офіцерами.
У листопаді 1939 року в складі Червоної Армії було створено фінську дивізію, яку тут-таки розгорнули до корпусу. Дивізію, а згодом і корпус, створювали заради звільнення Фінляндії.
Ніяк не збагну, а навіщо товаришеві Сталіну польська дивізія в складі Червоної Армії? Проти кого воювати? Польщу Сталін розділив із Гітлером. Гітлер був вірним другом, нападу з боку Німеччини товариш Сталін не чекав. Навіщо йому польська дивізія?
4
Підготовка до створення польської дивізії почалася негайно. Головне: таємно перевірити благонадійність кожного. А офіційного рішення поки не ухвалювати.
Багато польських солдатів й уцілілих офіцерів уважали, що Гітлер і Сталін однаковою мірою винні у розподілі Польщі. Таких слід було виявити і до новостворюваних польських частин не брати.
А дехто вважав, що Гітлер напав першим, значить, він є головним винуватцем, значить, воювати треба проти Гітлера. Усе одно з ким у спілці. Хоч із самим дияволом.
Тих, хто так уважав, слід було виявити і тримати на обліку до необхідного моменту.
Такий момент настав на початку червня 1941 року.
Цілком таємне рішення про створення польської дивізії було ухвалене 4 червня 1941 року. Дивізія отримала номер — 238-ма стрілецька дивізія Червоної Армії. Термін готовності — 1 липня 1941 року.