П'ята Саллі

— Як почуваєшся? — спитав Роджер.

— Чудовезно, — сказала вона. — Але трохи неспокійно. Ніби мені треба кудись іти, щось робити.

— Ми й робимо.

Вона усміхнулася йому:

— Я не про це. Я про те, щоб робити щось цікаве зі своїм життям.

Увесь час, що вона з ним говорила, Саллі роздивлялася довкола, ніби шукала очима, чи немає поблизу інших гарних чоловіків, наче Роджера поруч і не було. Господи, як же вона злостила мене. Зараз вона почала більше фальшивити.

Вистава було чудовою — мюзикл із сумним закінченням, і якби я була назовні, то, мабуть, розплакалася б. Але не Саллі. Вона постійно аналізувала сюжет, критикувала спів і танці. Мені сподобалося, але, думаю, у мене недостатньо хороший смак.

Коли він провів її додому, Саллі прошепотіла йому на вухо:

— Тобі насправді необов’язково кидати мене під дверима, Роджере. Можеш залишитися на ніч.

— Ми домовлялися, Саллі.

Я була рада, що він це сказав. Якби він купився на її лицемірну хитрість, я б справді натравила на них Джинкс. Від цього я стала поважати Роджера ще більше, коли дізналася, що він не кинеться на жінку тільки тому, що вона була гарною, розумною та сексуальною. Ну, тобто, він знав, що Саллі не має глибоких щирих почуттів. Вона не могла кохати й не могла ненавидіти, тож навіть зі всіма своїми мізками та красою все одно залишалася частиною цілісної особи — і не обов’язково найкращою.

Але Саллі була наполегливою. Коли він провів її до квартири, вона продовжувала наполягати, якщо Роджер не залишиться на ніч та не складе компанію, їй може захотітися знову вийти погуляти та знайти собі іншого компаньйона.

— Що ж, тоді лишень на хвилинку, — сказав він.

Коли вона скинула свою шаль та увімкнула повільну танцювальну музику, то очікувала, що він пригорне її до себе. Натомість Роджер витягнув дещо схоже на портсигар.

— Я відчував, що в тебе можуть виникнути проблеми зі сном сьогодні, — промовив він, — тому приніс одну річ, яка тебе розслабить.

Це її здивувало. Вона була впевнена, що спіймала його.

— Я не хочу розслаблятися, Роджере. Принаймні не таким способом.

— На сьогодні — це єдиний спосіб, Саллі.

— Я маю право вийти та знайти собі товариство іншого чоловіка, якщо захочу.

— Так, але, як твій лікар, на сьогодні я призначаю тобі відпочинок у ліжку — на самоті.

Саллі відчула, як всередині здіймається лють.

— Ти не хочеш мене, але також не бажаєш, щоб мене мав хтось інший.

— Це неправда. Я просто намагаюся вберегти тебе від небезпеки, поки в тебе цей делікатний перехідний період.