Зірка впаде опівночі

Довго я сушив собі голову. Що робити? Чекати склавши руки, поки мене засудять? Кажуть, що потопаючий хапається й за соломинку. А я ж знаходжусь у вигіднішому становищі. Спокійно сидіти і чекати свого кінця, — це просто безглуздо. Не знаю, можливо, я й боягуз. Але мене охопив жах приреченої до смерті людини. Часто засуджені до страти не в силі витримати нестерпних хвилин чекання, накладають на себе руки. Слава богу, я до цього ще не дійшов. І не лише тому, що одного дня в каламутній воді безнадії знайшов раптом соломинку: мені спало на думку втекти до німців. Але як це зробити? Треба бути наївним, щоб, працюючи в штабі дивізії кілометрів за десять від фронту і тільки приблизно знаючи, де знаходяться передові позиції, сподіватися, що тобі пощастить здатися у полон.

Моя справа полегшала б, якби німці хоч раз примусили нас відступити. Тоді я здався б першому німецькому патрулеві. Але наші війська нездоланно йдуть уперед.

І залишився єдиний шанс до втечі — проситися на передову. Я добре вивчив би місцевість і однієї ночі, — до речі, вони зараз дуже темні, — зумів би перейти лінію фронту. Звичайно, поки трапилася б нагода, мене могло б вбити кулею або осколком снаряда. Та я згоден і ризикувати. Саме з цією метою і повів розмову з капітаном Смеу. Але він відмовив мені. От і зникла та соломинка, за яку я у відчаї намагався вхопитися.

Ніяк не збагну, чому капітан не погодився. Відчуваю, що він незлюбить мене. Можливо, навіть ненавидить, хоч зовні цього й не показує. Саме на це почуття я й розраховував. Думав, що капітан зрадіє з нагоди позбутися мене. Але, на диво, цього не сталося. Чому? Цілком можливо, що Смеу не хотілося розформувати недавно укомплектовану групу. Та мені чомусь здається, що не це стало справжньою причиною відмови. Іноді в його очах ввижається німа погроза. Це мене й лякає. І якщо раніше він лише викликав у мене антипатію, то сьогодні я люто ненавиджу капітана. І якби міг, то вбив би його без жалю. Для цього є й інші причини. Мій начальник, здається, з категорії тих офіцерів, які, щиро порвавши з минулим, вірою і правдою підтримують нову, ненависну мені владу. Таких я зневажаю і ненавиджу. Отже, в їхньому числі я зневажаю й капітана Смеу.