Чорний лабіринт. Книга друга
- Автор: Сичевский Василий Павлович
- Серия: Чорний лабіринт #2
- Год: 1987
- Язык: украинский
- Год: "Молодь"
- Жанр: Другие приключения
Электронная книга - «Чорний лабіринт. Книга друга». Краткое содержание книги:
Героям роману Федору Крайніченку та Андрію Гаркуші, самим життям поставленими перед моральним вибором, доводиться осягати сутність істинного патріотизму в боротьбі з мораллю націоналістичних недобитків, які продаються за іудині срібняки заокеанським яструбам.
— Я не сплю! — скреготнув зубами Гуго. — Я мчав сюди! Сподівався!.. А тут якийсь дівочий пансіон! І все одно ти вислухаєш мене. Я примушу тебе вислухати мене, Хорсті! Я не зрушу з цього місця, доки ти… Доки ви… Твоя правда, Ют. Мені треба було поговорити з ним спочатку наодинці.
Юта прочинила дверцята й хотіла вийти з машини, проте Хорст зупинив її.
— Зажди, Ют… З Гуго це буває. Хіба ти не пам'ятаєш, як він командував нами в дитинстві. А ми давно виросли, хоч йому і ввижається… Та й не він перший кидається у цю прірву. Сюди тепер ринули сотні шукачів щастя. Хтось розпустив чутки, що тут заховано скарби «третього рейху».
— Це не чутки. Я знаю про це напевне. До нашої групи в Грюневальді потрапляє найсекретніша інформація. Фюрер справді дав наказ перетворити Зальцкаммергут на альпійську фортецю. Тут фанатики з еліти збиралися відсидітись доти, доки росіяни і їхні союзники не зустрінуться ніс до носа і не вчепляться один одному в горло. Може б, воно так і сталося, коли б фюрер не наклав на себе руки. В той час, коли росіяни були під Берліном, сюди повалила знать з усієї Німеччини. Золото, діаманти, валюту — все потягли за собою. В озері Альтаус було затоплено кілька ящиків з десятками кілограмів чистого золота. Ця акція мала назву «Операція Нібелунги». В озері Топліц тільки Скорпені затопив 22 ящики. Відомо, що в них були злитки золота загальною вагою 48 кілограмів. Штандартенфюрер СС Йозеф Шпаціл, який служив у штабі оперативного району «Україна», прибув у містечко Альгаусзе і на трьох вантажних машинах привіз золото, його супроводжували власівці. Ці коштовності мали назву «скарби пекла». Я міг би ще довго розказувати, хто й скільки привіз сюди золота, коли б воно мене цікавило, як тих шукачів щастя, про яких ти говорив. Ні, Хорсті, я не збираюся шукати ті примарні скарби. Не збираюся, бо знаю — їх стережуть. Я прийшов до тебе зовсім з іншим.
— Я слухаю…
— Про клятву я сказав серйозно, мої любі. І перш ніж я розповім суть моєї пропозиції, ви дасте мені свої руки, і ми всі троє поклянемося берегти таємницю. — Він повернувся до них. — Давайте сюди ваші руки. В цю урочисту хвилину, коли народжується наша з тобою фірма, Хорсті, ми всі троє клянемось триматись одне одного до останнього подиху. Нас чекають випробування, але я певен, ми переборемо все, коли будемо разом… Я, Гуго фон Глевіц, клянусь бути вірним нашій дружбі і свято оберігати інтереси фірми! Тепер ти, Хорсті…
Хорст посміхнувся і сказав:
— Клянусь! Але як же Юта?
— Вона матиме п'ять відсотків від усіх видів прибутку.
— А чому лише п'ять?
— Тому, що я даю ідею і наукові викладки доктора Цур-Гаєра, ти — гроші, а вона нічого, окрім своїх чарівних синіх очей…
— Я нічого не хочу… І взагалі, я не згодна, — сказала Юта.
— З чим ти не згодна? — запитав Гуго.
— Чому мені п'ять, а Гізелі нічого?
Гуго посміхнувся і сказав:
— Маєш рацію. Гізела теж матиме п'ять відсотків. Отже, пристаєте?
— Пристаємо… А тільки чи не здається тобі, що ми поспішаємо так, ніби хтось нас підганяє дрючком.
— Ми дали клятву!
— Так, поклялися зберігати все в таємниці. Але в чому ця таємниця, я так і не второпав. До того ж, я можу дати гроші тільки тоді, коли пересвідчуся, що справа того варта. Ти згоден зі мною?
— Важко не погодитись. — Гуго дістав із-під сидіння теку і подав її Хорстові. — Тут усе написано. Читай, а я потихеньку поїду. Про деталі поговоримо в замку.
— А чому ти не згадав про операцію «Бернгард», про Крюгера і Дітца?
— Я ще багато про що не згадав… — Гуго глянув на Хорста через плече. — От, наприклад, начальник канцелярії Мартіна Бормана гауптштурмфюрер СС фон Хуммель вивіз до альпійської фортеці два важких ящики з колекцією монет, яку поцупив з монастиря Кремсмюнстер. Штандартенфюрер СС Курт Бехер прибув до району Аусзе з кількома вагонами награбованого. Серед його майна було кілька скринь із золотом. Зрештою, сам Кальтенбруннер привіз п'ять ящиків діамантів та інших дорогоцінних каменів, п'ятдесят кілограмів чистого золота із запасів Рейхсбанку, дві тисячі кілограмів золота і золотих речей у п'ятдесяти ящиках, два мільйони швейцарських франків і колекцію рідкісних поштових марок, яка оцінюється фахівцями в суму близько п'яти мільйонів золотом. Так що тут, у цих горах…
— І все-таки ти не відповів на моє запитання.
— Чи варто ворушити минуле?..
— Варто… Я хочу, щоб ти знав: воно стоїть між нами.
— Що? Ну, друже, чи потрібно це зараз, коли ми на порозі великих звершень, які мають перевернути все наше життя.