Микола Гоголь: між українським і російським націоналізмом

На завершення, «Погляд на створення Малоросії» представляє українську минувшину як історію славного народу. Він виборює для України місце в загальній історії на основі хоробрих подвигів українців, особливого характеру, незалежної політичної організації (хоч і нерішуче заявленої) та вагомого внеску до європейської та християнської історії, який полягав у стримуванні мусульман. Проте гоголівська національна формула української самобутності функціонує в контексті імперії та конкурентного, офіційно санкціонованого російського націоналізму. Гоголівська стаття підтверджує історичну відокремленість України від Росії й навіть оцінює характер двох націй на користь України (наприклад, у географічних описах). Проте вона водночас реагує на офіційну імперську історіографію, цензуру та політику уваровського міністерства народної освіти, де вперше й була опублікована ця стаття. Цей небезпечний курс залишив свій відбиток на статті у формі численних точок напруги, суперечностей, замовчувань і вилучень з рукописної версії. Також слід наголосити на тому, що так само, як у статті побудовано образ Росії — заради увиразнення привабливих рис України, образ України також являє собою конструкцію, для творення якої Гоголь вибрав і поглибив історичний матеріал, що був у його розпорядженні. Все це — визначні риси націоналістичної історіографії, до яких Гоголь вдається у цій статті і які він, вочевидь, мав намір продовжити у своїй нереалізованій «Історії Малоросії».

Хоч у решті історичних текстів «Арабесок» Гоголь запропонував ідеї, що сприяли справі російського націоналізму, його український націоналізм проявлений у цьому томі набагато сильніше та глибше. На додачу до «Погляду», в «Арабесках» міститься важлива стаття «Про малоросійські пісні» та два фрагменти наснаженої в націоналістичному плані прози на основі української історії. Російський націоналізм Гоголя, вочевидь, обумовлений патріотизмом громадянина великої імперії, а також частково — ідеологічними вимогами, накладеними на нього як публікованого історика. Його український націоналізм, своєю чергою, схоже, породжений любов’ю до своєї батьківщини та відчуттям місії у творенні маніфесту культурної, етнічної та історичної цілісності України як нації.