Давня історія України (в трьох томах). Том 1: Первісне суспільство

Рис. 29. Кам’яна Могила, загальний вигляд зображень.

Не зачіпаючи згаданих вище дискусійних проблем, звернемо увагу читачів лише на одну групу зображень у “Гроті бика” (за іншими тлумаченнями “Грот мамонта”). Центральне місце за розмірами тут займає зображення пораненого стрілами чи списами бика (тура) в бойовій позі (рис. 30). Місця “влучення” стародавній художник акцентував штучними заглибинами на корпусі тварини. Поряд з цим зображенням досліджено ще декілька окремих композицій. Насамперед, це коло з чотирьох биків, які також “тримають” оборону (рис. 29). Зображені також три олені, коні, хижаки, градчасті огорожі, протерті заглиблення. Над фігурами людей і заглибинами піднесена людська постать мисливця-заклинателя.

Рис. 30. Зображення бика у бойовій позиції з "Гроту бика” Кам’яної Могили, пісковик.

Ймовірно, що композиції “Гроту бика” пов’язані з мисливською магією. Схематизоване, але цілком упізнаване зображення тура дає можливість припустити датування композицій гроту пізнім мезолітом, коли тур широко заселив степові простори України і став провідним об’єктом полювання мешканців цих районів.

Схематична манера виконання зображень на Кам’яній Могилі заслуговує на особливу увагу. Стилізація та схематизм у первісному мистецтві пов’язані з переходом первісних митців від зображень конкретних об’єктів до узагальнюючих образів, що пов’язано із запровадженням лука та стріл, розвитку засобів полювання та значним розширенням об’єктів мисливського промислу. Відображення цих змін бачимо, зокрема, і на зазначених композиціях. Поряд зі схематичними та стилізованими з’являються й зображення такого крайнього ступеню стилізації та умовності, який не дає змоги поки що розкрили їхнє смислове значення. Ці зображення, прості за формою та складні за змістом, свідчать, що в мезолітичну добу формується новий тип мислення, який спроможний глибше аналізувати навколишнє середовище і місце в ньому людини з її складними і суперечливими ідеологічними уявленнями.

Складні міфічні уявлення мезолітичного населення України втілились у чурингах, знайдених у значній кількості на Кам’яній Могилі, на місцезнаходженні Балин Киш у Криму та на інших пам’ятках України. Чуринги (на мові австралійського племені аранда) — це особливі каміння або дощечки з вирізаними або намальованими на них знаками, які переховуються у спеціальних таємничих сховищах і символізують приналежність їхніх власників до конкретної тотемної групи. В. Н. Даниленком розкопаний на Кам’яній Могилі окремий “Грот чуринг”, де знайдено біля сорока кам’яних, прикрашених лінійно-геометричним орнаментом виробів різних розмірів, здебільшого у вигляді різноманітних порід риб. Чуринги виявлено і в інших місцях Кам’яної Могили. З’ясування ідеологічного змісту цих знахідок стане можливим лише за подальшими археологічними дослідженнями.

Завершуючи огляд духовної культури мезолітичного населення, зазначимо, що в цей час помітно зростає рівень раціональних знань первісної людини, поглиблюється її інтелектуальний потенціал, формуються складні ідеологічні уявлення, що відображуються в нових проявах мистецтва та різних міфічних символах, які, здебільшого, поки що важко інтерпретувати.

Все це, поряд із розвитком матеріального виробництва, підготувало базу для запровадження нових форм економіки у неолітичну епоху.