Давня історія України (в трьох томах). Том 1: Первісне суспільство

Проте цим не обмежуються знання первісними людьми властивостей гірських порід. На мезолітичних поселеннях знайдено численні перепалені уламки дрібнозернистого озалізненого пісковика, темнобурого мергелю, вохри тощо, поряд з фарботерками, товкачами для фарб, дрібними вістрями та трапеціями. Розтерті в порошок перепалений пісковик, мергель, вохра використовувались як барвники для розпису одягу, а також для татуювання та розпису тіла людини при обрядових церемоніях. Червоні, близькі до кольору крові, вони часто супроводжували мертвих у похованнях на мезолітичних могильниках Надпоріжжя та Криму. Навряд чи можна сумніватися в тому, що перші пошуки людини в хімічній галузі були пов’язані саме з виготовленням мінеральних барвників.

Накопиченню знань з географії та біології сприяли необхідність удосконалення мисливського промислу та процесу розчленування і обробки туш мисливської здобичі. Мисливець повинен був не лише добре знати особливості рельєфу місцевості полювання і вільно орієнтуватися у просторі, а й склад та звички тваринного світу, біологію розмноження промислових тварин, склад і їстівні якості рослин довкілля. Без цих знань важко було успішно вести мисливсько-збиральницьке господарство і неможливо було б перейти до доместикації рослин і тварин, перші спроби якої на півдні України розпочались наприкінці мезоліту — початку неоліту. Зростанню географічних уявлень сприяли і вимушені міграції населення, про що йшлося раніше. .

Розвиток виробництва також зумовлював потребу в подальшому удосконаленні математичних та астрономічних знань. Останнім часом в археології стало визнаним, що значна частина пізньопалеолітичних та мезолітичних виробів з кісток та витворів мистецтва, які були свого часу “прикрашені” різноманітними зарубками, ямками, хрестиками, крапками тощо, відбивають процес становлення і розвитку системи рахунку та календарних (астрономічних) уявлень у первісної людини[56].

Передумови розуміння необхідності кількісних уявлень і операцій визрівали у повсякденному житті первісної людини і були пов’язані з її утилітарною діяльністю: розчленування крем’яної сировини, розподіл продуктів мисливського промислу, складання із окремих частин наконечників стріл, спорудження жител тощо. Математичні уявлення на основі цих спостережень почали складатися в попередні часи, ймовірно, ще в ранньому палеоліті. За періоду мезоліту первісна людина, безумовно, уже досить вільно володіла навичками рахунку, що відбилося в численних графічних витворах того часу.