Давня історія України (в трьох томах). Том 1: Первісне суспільство
- Автор: Коллектив авторов, Толочко Пётр Петрович
- Год: 1997
- Язык: украинский
- Год: Наукова думка
- ISBN: 966000103
- Жанр: История
Электронная книга - «Давня історія України (в трьох томах). Том 1: Первісне суспільство». Краткое содержание книги:
Для істориків, археологів, антропологів, усіх, хто цікавиться історією нашої землі.
Пам’ятки пізнього мезоліту досліджено повніше, що дає змогу конкретніше відтворити соціальну структуру їхніх мешканців. Досить виразна група пам’яток, як було зазначено вище, досліджена у межиріччі Дунаю та Дністра. В центрі цього регіону розташовано велике поселення (Мирне). У радіусі 90 км від нього відкрито ще понад 20 невеликих пізньомезолітичних місцезнаходжень.
За сучасними демографічними оцінками, у 18 господарсько-побутових комплексах на поселенні Мирне мешкало 90—130 чоловік протягом 2 років. Однак, враховуючи пересувний спосіб адаптації пізньомезолітичних громад, можна припустити, що на поселенні постійно мешкало значно менше людей, а термін його функціонування був значно більший. Підкреслимо, що неоднорідні за техніко-морфологічним складом виробничого інвентарю господарсько-побутові комплекси належали до двох культурних традицій. Загальна оцінка економічного потенціалу поселення та етнічного складу його мешканців дала змогу дослідникам розглядати Мирне як базове тривале поселення гетерогенної громади, що складалася з 18 сімей двох родів: анетівців та гребениківців. Мешканці поселення вели колективний мисливський промисел, який зумовлював рівноправний розподіл мисливської здобичі між малими сім’ями, що доведено планіграфічним аналізом.
Невеликі місцезнаходження, розсіяні в межиріччі, за техніко-морфологічним складом виробничого інвентарю також належать двом культурним традиціям, репрезентованим на Мирному. Більшість з них представлена складом знарядь, притаманним лише одній з двох традицій: анетівській або гребениківській. Лише на одному місцезнаходженні (Залізничне) знайдено вироби двох культурних традицій. Однак взаємовідносини між різними етнічними групами на цьому поселенні поки що повністю не з’ясовані.
Значно складніше оцінити демографічну ситуацію на малих поселеннях, а також щільність заселення всього регіону. Попередні розробки, складені лише за кількісними оцінками виробничих комплексів, дають можливість припустити, що ці місцезнаходження були сезонними стоянками рухливих громад, які складалися з 2—4 сімей родичів по чоловічій лінії. Однак приклад Залізничного показує, що тоді траплялися малі первісні громади зі спорідненими сім’ями й, можливо, необов’язково по чоловічій лінії.
Загалом соціально-етнічна ситуація, досліджена у межиріччі Дунаю та Дністра, на нашу думку, може розцінюватися як племенна організація, а поселення Мирне — як постійно (тривалий час) функціонуюча організація (виробничо-організаційний центр), де одночасно представлено обидві шлюбні філіації. Навколо Мирного у радіусі 90 км розселяються малі однородові громади. Територія, зайнята племінною організацією, відповідає нормам “кормової” території племен, досліджених етнологією.
Зауважимо, що сім’ї в даному конкретному племені були патрилокальними, доказом чого є величезна перевага на малих поселеннях однокультурних індустріальних комплексів, які за первісними традиціями вироблялися виключно чоловіками. Поряд з цим індивідуалізація мисливського господарства та відносна економічна незалежність малих патрилокальних громад дає можливість припустити становлення патріархальних відносин у сім’ї.
Аналогічна етносоціальна ситуація виявлена дослідниками в інших природно-кліматичних зонах України. Розбіжності, котрі подекуди спостерігаються у розмірах соціальних об’єднань, їхній структурі та типах поселень, пов’язані з господарсько-культурною спеціалізацією або особливостями адаптації до природно-ландшафтного оточення. Принцип же формування племінної організації, основою якої були невеликі, переважно однородові громади, що складалися із малих патрилокальних сімей, для всіх регіонів залишається єдиним. Базові поселення трапляються рідко. У деяких випадках, наприклад на поселенні Гіржове, вони мають зовсім іншу, порівняно з Мирним, структуру, яка дає змогу розглядати такі пам’ятки як місця періодичних сходищ малих громад племінної організації або господарсько-екологічної ніші.
Окрім матеріалів поселень, нові риси в структурі мезолітичного суспільства добре простежуються на матеріалах поховань та могильників, що досліджені у Надпоріжжі, Криму та Подністров’ї.