Давня історія України (в трьох томах). Том 1: Первісне суспільство
- Автор: Коллектив авторов, Толочко Пётр Петрович
- Год: 1997
- Язык: украинский
- Год: Наукова думка
- ISBN: 966000103
- Жанр: История
Электронная книга - «Давня історія України (в трьох томах). Том 1: Первісне суспільство». Краткое содержание книги:
Для істориків, археологів, антропологів, усіх, хто цікавиться історією нашої землі.
Однак новітні дослідження археологів підтверджують поступовість змін. З’ясувалося, що новації в економіці, соціальному житті та побуті суворо не детерміновані у часі і можуть виникати у різній послідовності. Так, наприклад, перші прояви відтворюючого господарства в Україні не завжди супроводжувалися, як це буде доведено нижче, виникненням кераміки (“докерамічний” неоліт) або нових, зокрема шліфованих, знарядь праці (сокира, мотика тощо). Значно пізніше мешканці степів оволоділи прядінням і ткацтвом.
І все ж таки треба визнати, що всі докорінні зміни, що сталися у неолітичний час у цьому регіоні, передусім пов’язані із запровадженням скотарства та землеробства.
На відміну від степової зони, де відтворююча економіка склалась переважно на місцевій основі завдяки розвитку продуктивних сил та запозиченню деяких новацій у Закарпатті, в лісостеповій зоні Прикарпаття і Волині землеробсько-скотарська економіка сформувалася завдяки прийшлому населенню, яке поступово приходило на ці території з Південної і Центральної Європи з початку V тис. до н. е. Пізніше тривалий час цей регіон буде своєрідним осередком, з якого елементи відтворюючого господарства розповсюджувалися на інші території України, у розумінні деяких дослідників, взагалі “неолітизації”.
Водночас на значній території України (у лісостеповій та лісовій зонах, в Криму) досліджено археологічні пам’ятки V—IV тис. до н. е., де в значній кількості знайдено керамічний посуд, шліфовані знаряддя праці (сокири, мотики, долота тощо), пристрої для прядіння та ткацтва і доведено, що мешканці цих поселень ще тривалий час не запроваджували ні землеробства, ні скотарства.
Така особливість історичного розвитку населення лісостепової смуги Центральної і Східної України була зумовлена насамперед якістю природних ресурсів регіону, котрі повністю забезпечували прогресивний розвиток суспільства на базі привласнюючої економіки. Багата рибою повноводна річкова мережа лісостепу, теплий клімат і родючі ґрунти створювали сприятливі умови для розвитку рослинності та тваринного світу. Запас зоомаси тут у 5 разів перевищував зоомасу степів. Таке природно-кліматичне оточення сприяло організації довготривалих поселень, осілості населення, коли багато років на одній і тій самій території, обмеженій соціальними нормами, одна й та сама громада вела багаторесурсне, досить продуктивне господарство привласнюючого типу (рибальство, мисливство, збиральництво), а також виготовляла глиняний посуд, високоефективні знаряддя праці тощо, численні рештки яких знайдено на багатьох поселеннях. Природне оточення, багате на життєдайні ресурси, давало можливість людям не лише забезпечити себе необхідними продуктами споживання, а й отримати їх значно більше, що в свою чергу сприяло розвиткові раціональних знань та духовної культури.
Однак постійні зміни клімату протягом атлантичного періоду, з яким пов’язується неолітична епоха, спричиняли суттєві зміни в навколишньому середовищі, в прямій залежності від якого були первісні громади. Дуже часто погіршення природних умов змушувало людей залишати обжиті місця й переселятися у сприятливіші для життєдіяльності регіони. Частіше за все вимушена була вдаватися до міграцій значна частина мешканців степу — внаслідок наступаючої екологічної кризи. Переселяючись у лісостеп, степовики запроваджували свої форми господарства, оскільки за рівнем свого соціального і господарського розвитку вони були підготовлені сприйняти і землеробство, і скотарство. Елементи відтворюючої економіки розповсюджувалися також шляхом взаємозапозичень. Таким чином, до кінця IV тис. до н. е. більшість населення України в тій чи іншій формі ознайомилася з відтворюючими формами господарства. Однак переважати в життєзабезпеченні більшості населення України вони стали значно пізніше.