Скандал сторіччя. Тексти для газет і журналів (1950–1984)

Те Різдво було першим за революції, яке святкували без молочного поросяти і нуги, іграшки також розподіляли по карточках. Утім, завдяки якраз картковій системі, було це також перше Різдво в історії Куби, коли всі без винятку діти отримали принаймні одну іграшку. Попри потужну радянську допомогу і підтримку Китайської Народної Республіки, яка в той час була не менш щедрою, і попри підмогу численних спеціалістів із соціалістичного табору і країн Латинської Америки, блокада тоді була невідворотною дійсністю, що проникала навіть в найбільш потайні тріщини щоденного життя і приспішувала новий невідворотний курс історії Куби. Зв’язки з рештою світу були зведені до життєво необхідного мінімуму. П’ять щоденних рейсів в Маямі і два щотижневих компанії «Кубана де Авіасьйон» у Нью-Йорк після Карибської кризи анулювали. Нечисленні авіалінії Латинської Америки, які мали рейси на Кубу, скасовували їх у міру того, як їхні країни розривали дипломатичні і торгові зв’язки, лишився тільки один щотижневий рейс із Мексики, яка багато років служила пуповиною із рештою Америки, але також каналом проникнення підривних та шпигунських служб зі Сполучених Штатів. «Кубана де Авіасьйон», флот якої скоротився до епічних авіалайнерів Bristol Britannia, єдиних, чиє обслуговування можна було забезпечити спеціальними угодами з англійськими виробниками, здійснювала майже акробатичний рейс полярним маршрутом до Праги. Чартер з Каракаса, що за тисячу кілометрів від кубинського узбережжя, мусив облітати півсвіту, аби потрапити в Гавану. Зв’язуватися по телефону із рештою світу доводилось через Маямі чи Нью-Йорк під контролем секретних служб Сполучених Штатів з допомогою доісторичного підводного кабелю, що його якось порвав кубинський корабель, який вийшов із Гаванської бухти, тягнучи за собою якір, який забув підняти. Єдиним джерелом енергії були п’ять мільйонів тонн нафти, яку радянські танкери щороку транспортували з берегів Балтійського моря на відстань дванадцять тисяч кілометрів із частотою один корабель кожні п’ятдесят три години. «Оксфорд», корабель ЦРУ, оснащений розмаїтим шпигунським обладнанням, протягом кількох років патрулював територіальні води Куби, пильнуючи, аби жодна капіталістична країна, за винятком дуже небагатьох, які наважувалися, не йшла супроти волі Сполучених Штатів. Крім того, це була розрахована провокація на виду в усього світу. З Малекону Гавани чи з горішніх кварталів Сантьяго вночі було видно сяючий силует того провокативного судна, яке стояло на якорі в місцевих територіальних водах.