Дух животворить… Читаємо Сковороду

(Причинки. Він виявляє загострений інтерес до тих історичних осіб і сучасників, котрі знайшли в собі духовні сили здійснити — з різних причин — подібний крутий поворот у своїй долі. В Щоденнику 1906–1910 років знаходимо низку посилань Франциска Ассизького з його ідеалом бідності, аскетизму, смирення. 20 липня 1907 року в Щоденнику з'являється такий запис: «Не можна проповідувати вчення блага, живучи супротивно до цього вчення, як живу я.

Єдиний спосіб доказу того, що вчення це дає благо, це — те, щоб жити за ним, як живе Добролюбов».

Про кого йдеться?

Алєксандр Міхайлович Добролюбов — один з ранніх російських поетів-символістів, шанований у символістських колах, високо оцінюваний В. Брюсовим, поліглот і знавець європейських літератур, осібно тодішніх новітніх течій у поезії та філософії.

Цей рафінований інтелектуал, «крайній декадент», як означив його Д. Мережковський, отруєний «всіма отрутами „штучних едемів“», «проповідник сатанізму», раптом залишив Петербурзький університет, «покинув родину, дім, маєток і довго блукав жебраком, живлячись милостинею; в Соловецькому монастирі був послушником, хотів постригтися в ченці, але, вирішивши, що православна церква — не істинна, відрікся від неї, пішов з монастиря; знову бурлакував, пройшов пішки всю Росію від Біломорських тундр до степів Новоросії; працював наймитом у селянина, зближувався з духоборами, штундистами, молоканами; за спокушення двох козаків, яких намовив відмовитися від присяги й військової служби, затримали його, мали судити і приректи до арестантських рот, але, на прохання матері, визнали слабим на голову й посадили до будинку для божевільних; він просидів тут кілька місяців; нарешті, змушені були відпустити його, бо він був здоровий»[195]. Добролюбов створив релігійно-містичну секту «добролюбовців», програма якої в деяких пунктах зближувалася з толстовством і разом розходилася з ним. Відлуння зустрічей, розмов і, очевидно, суперечок з Толстим містить збірник віршів та есеїв Добролюбова, де автор формулює свої «головні розділення» з «братом Левом» та його послідовниками[196].