Давня історія України (в трьох томах). Том 1: Первісне суспільство
- Автор: Коллектив авторов, Толочко Пётр Петрович
- Год: 1997
- Язык: украинский
- Год: Наукова думка
- ISBN: 966000103
- Жанр: История
Электронная книга - «Давня історія України (в трьох томах). Том 1: Первісне суспільство». Краткое содержание книги:
Для істориків, археологів, антропологів, усіх, хто цікавиться історією нашої землі.
Основою соціального упорядження мисливсько-збиральницького суспільства у мезоліті, як і за часів палеоліту, залишалася первісна громада, структура якої тоді зазнала незначних змін. Вона була природно усталеним колективом людей (у багатьох випадках родичів), які добували засоби до існування, мали свої норми споживання, розподілу та взаємостосунків у виробничій, побутовій та соціальних сферах. Як і у пізньому палеоліті, громада залишалася базисом виробництва, незважаючи на те що саме виробництво стало більш індивідуалізованим.
На думку багатьох дослідників, на початку мезоліту завершилося формування малої патріархальної сім’ї. Розміри малих сімей мали залишатися такими, як і у пізньому палеоліті (5—7 чоловік), або дещо зменшитися. Останнє залежало від екологічної ситуації і зумовлювалося, насамперед, рухомістю ранньомезолітичного населення з його перерозподілом між новими природно-кліматичними зонами. Залежно від соціальних та екологічних обставин з таких сімей формувалися різночисельні і різнотипові первісні громади. Найчастіше вони складалися з родичів по чоловічій лінії. Однак це було необов’язково.
Джерельна база раннього мезоліту вкрай бідна. І все ж, на нашу думку, на її основі можливо провести попереднє відтворення структури суспільства цього періоду.
Нагадаємо, що поселення різного ступеня збереженості досліджені у всіх природно-ландшафтних зонах. Всі вони становлять поодинокі стоянки з невеликою кількістю археологічного матеріалу. Навіть у гірському Криму на стратифікованих пам’ятках поселення раннього голоцену репрезентовані тонкими прошарками з незначною кількістю інвентарю.
Повернемось ще раз до матеріалів практично повністю досліджених поселень Білолісся та Вязовок 4а і зробимо деякі розрахунки та спостереження.
Уздовж берега річки Сарата на поселенні Білолісся знайдено залишки чотирьох жител, кожне з яких мало площу в межах 12 м2. Вірогідно, що тут мешкало 4 малих сім’ї, а вся громада в такому випадку складалася приблизно з 20—25 чоловік. Такою або трохи меншою була громада, яка залишила три житла на поселенні Вязовок 4а (15—20 чоловік). Судячи з матеріалів інших ранньомезолітичних пам’яток, можна припустити, що вони теж були засновані громадами невеликих розмірів (15—25 чоловік).
На поселенні Білолісся знайдено залишки від утилізації семи тварин (двох турів, чотирьох коней, одного сайгака). При збалансованому харчуванні за нормами споживання первісних мисливців м’яса утилізованих тварин мало вистачити громаді, яка меншала на поселенні, десь на півроку. Структура вогнищ, жител та всього поселення дає підстави вважати, що громада проживала тут з ранньої весни до пізньої осені. Житла поселення Вязовок 4а навпаки інтерпретуються дослідниками як зимівники.
Планіграфічний аналіз розподілу залишків мисливської здобичі поміж мешканцями жител довів, що туші забитих тварин розподілялися між всіма господарсько-побутовими комплексами, що, очевидно, слід пов’язувати з колективними способами полювання на тура та коня, промисел яких поодинці був дуже небезпечним. Водночас виготовлення знарядь праці, приготування та споживання їжі та інші побутові роботи, як показує той же аналіз, зосереджувалися переважно в сімейному колі. Так, склад виробничого інвентарю у всіх житлах Білолісся, за даними трасологічного аналізу, був практично однаковий. Незначні розбіжності у техніко-морфологічному оформленні деяких виробів між господарсько-побутовими комплексами лише підтверджує дискретний характер первісного виробництва, де кожний мисливець виготовляв собі і своїй родині повний комплекс знарядь праці.
Для раннього мезоліту України поки що невідомі великі поселення, які можна було б розглядати як базові довгочасові табори мезолітичних громад. Однорідні невеликі поселення цього часу широко розсіяні у межах природно-кліматичних зон (Рогалик — Леонтіївка — Царинка; Кукрек — Кам’яна Могила — Анетівка та ін.), а іноді й за межами екологічних регіонів.
Спостереження за пам’ятками раннього мезоліту дають нам можливість відтворити соціальну структуру суспільства того часу. Його основним виробничим осередком була невелика первісна громада (до 20—25 чоловік), яка складалася з 3—4 малих сімей по 4—6 чоловік у кожній. Такі громади були розсіяні на значній відстані одна від одної. Однак збережені традиції оформлення мисливської зброї свідчать, що вони підтримували тривкі зв’язки між собою. Це було зумовлено не виробничими потребами, а необхідністю дотримання шлюбно-сімейних стосунків, які регулювалися консервативними традиціями екзогамії.