ЕФЕКТ ЛЮЦИФЕРА. Чому хороші люди чинять зло
- Автор: Зимбардо Филипп Джордж
- Год: 2017
- Язык: украинский
- Год: Yakaboo Publishing
- ISBN: 978-966-97633-6-5
- Переводчик: Любомир Шерстюк
- Жанр: Психология
Электронная книга - «ЕФЕКТ ЛЮЦИФЕРА. Чому хороші люди чинять зло». Краткое содержание книги:
Гельманн сприймає це зауваження як ляпас: «Для мене рожа твоя — дещо непристойне. Заткнися і грай у довгу лозу».
Джефф Лендрі повільно приєднується, стає позаду 5704-го і приглядається. Він вочевидь зацікавлений тим, що відбувається, але тримає руки в кишенях, демонструючи нейтралітет і байдужість. Лендрі не носить дзеркальних окулярів, що додають знеособлення, попри нагадування начальника робити це.
«Прикро ображати витончену натуру цього чутливого в’язня», — каже Гельманн насміхаючись.
Бардену вдається зупинити це дійство, яке йому не подобалося від початку: «Мене ця гра дістала. То дурість». Охоронці повертаються до своєї традиційнішої забави — переклички.
НОВА МОРАЛЬНА ІДЕНТИЧНІСТЬ «СЕРЖАНТА»
Гельманнові нудно. Він ходить туди-сюди уздовж шеренги втомлених в’язнів. Раптом обертається і спрямовує свій гнів на «Сержанта»: «Чому ти такий дуполиз?» — «Не знаю, пане наглядачу».
«Що ти так сильно стараєшся бути слухняним?»
«Сержант» його не боїться і продовжує гру: «Слухняність у моєму характері, пане наглядачу».
«Брехло. Смердюче брехло».
«Як скажете, пане наглядачу».
Гельманна далі тягне на похабщину (напевно, він збуджений попередньою грою): «А раптом я скажу тобі лягти і трахати підлогу, що ти зробиш тоді?».
«Я скажу, що не знаю, як це робити, пане наглядачу».
«А якби я сказав підійти і зарядити щосили в обличчя твого приятеля 5704-го?»
«Сержант» наполягає на своєму: «Боюся, що не зміг би це зробити, пане наглядач».
Гельманн ошкіряється і відвертається в пошуках нової жертви. Відчиняючи двері до Ями, Гельманн голосом вуличного торговця викрикує: «У мене є дещо для вас. Погляньте-но на цього! 416-й, нікуди не втечеш!».
416-й кліпає з темряви на решту ув’язнених і охоронців, що дивляться на нього. У кожній руці він усе ще тримає сосиску!
Барден: «Як справи з сосисками, 416-й?».
«Він досі не з’їв жодної», — говорить Гельманн, його зазвичай хороша граматика руйнується, позаяк він стає дедалі емоційнішим: «І розумійте ви всі, що це значить для решти?»
Ув’язнені, цілком свідомі цього, відповідають: «Уночі не буде ковдр».
«Отож, це значить — ніяких ковдр уночі для усіх! По одному підходьте ближче й скажіть щось 416-му, щоб він нарешті позбувся цих сосисок. Давай ти, 5486-й!»
Ув’язнений підходить до дверей, дивиться в очі 416-го і м’яко говорить: «Та з’їж ти ті сосиски, якщо хочеш, 416-й».
«До сраки таке прохання, 5486-й, — повчає Барден. — Мабуть, тобі не потрібна ковдра на ніч. Наступний, 7258-й, тепер ти».
На різку противагу попереднику, 7258-й кричить на бунтівного товариша: «їж сосиски, 416-й, а то надеру тобі сраку!»
Гельманн задоволений з такого прояву ворожнечі між в’язнями, його посмішка розпливається від вуха до вуха. «Вже краще! 5486-й, підійди і повтори це. Скажи, що ти надереш йому сраку, якщо він не з’їсть ці сосиски». Цього разу той покірно виконує.
«2093-й, ходи сюди і скажи, що ти надереш йому сраку».
«Сержант» виголошує зворушливу заяву: «Вибачте, та я не буду використовувати непристойне слово до іншої людини, пане наглядачу».
«Проти чого ти там заперечуєш?»
«Я заперечую проти вжитого вами слова».
Гельманн намагається змусити того сказати «срака», але його хитрощі не працюють. «Яке слово? Надерти? То не хочеш казати “надерти”, да? То що за херню ти плетеш?»
«Сержант» намагається пояснити, але Гельманн перебиває його: «Я наказую!».
Гельманн розчарований відмовою «Сержанта» виконати наказ. Уперше цей, здавалося б, бездумний робот продемонстрував, що у нього є сила волі й душа.
«Негайно йди до нього і скажи те, що я велів».
«Сержант» продовжує вибачатися, але лишається непохитним: «Мені дуже шкода, пане наглядачу, але я не можу цього зробити».
«Ну, тобто ти кажеш, що не можеш спати вночі на ліжку?»
Стоячи на своєму, «Сержант» чітко окреслює свої цінності: «Я радше обійдуся без ліжка, ніж це скажу, пане наглядач».
Гельманн аж кипить. Він робить кілька кроків і повертається до «Сержанта», ніби збирається перед усіма вдарити його за непокору.
Добрий охоронець Джефф Лендрі, відчуваючи вибух, пропонує компроміс: «Та йди і скажи, що ти йому надереш низ спини».
«Так, пане наглядачу», — говорить «Сержант». Потім він підходить до 416-го і каже: «Їж сосиски, або я надеру тобі низ спини».
Лендрі запитує: «Ти точно це зробиш?».
«Так... ні, пане наглядачу. Перепрошую, але не буду цього робити».
Барден запитує, чому той бреше.
«Я зробив те, що наказав зробити наглядач».
Гельманн виступає на захист свого товариша: «Він не наказував тобі брехати».