ЕФЕКТ ЛЮЦИФЕРА. Чому хороші люди чинять зло
- Автор: Зимбардо Филипп Джордж
- Год: 2017
- Язык: украинский
- Год: Yakaboo Publishing
- ISBN: 978-966-97633-6-5
- Переводчик: Любомир Шерстюк
- Жанр: Психология
Электронная книга - «ЕФЕКТ ЛЮЦИФЕРА. Чому хороші люди чинять зло». Краткое содержание книги:
Під час вечері, хоча він дуже зголоднів, 416-й дотримувався свого плану й відмовився їсти взагалі.
Гельманн: «Альо, хлопці, на вечерю сьогодні для вас смачні гарячі сосиски». Номер 416 (поспішно): «Не для мене, сер, я відмовляюся їсти будь-яку отриману від вас їжу». Гельманн: «Це порушення правил, тебе буде покарано відповідним чином».
Номер 416-й: «Не має значення: я не буду їсти ваші сосиски».
Як покарання Гельманн відправляє 416-го в Яму. Це його перший з численних візитів. На додачу Барден наполягає, щоб той тримав у кожній руці сосиску. Після того, як інші закінчать вечерю, 416-й повинен сидіти і витріщатися на свою їжу — на тарілку з двома холодними сосисками. Цей несподіваний акт непокори бісить охоронців, особливо Гельманна, який думав, що сьогодні все буде під суворим контролем і завдяки вирішенню вчорашніх проблем зміна пройде гладко. Тепер цей новий «геморой на дупу» створює проблеми і може заохотити інших до повстання — якраз коли вони видавалися повністю приборканими і слухняними.
Гельманн: «Не хочеш з’їсти ці дві смердючі сосиски? Мені засунути їх тобі в сраку? Цього прагнеш? Хочеш, щоб ті сосиски я взяв і запхав у твою сраку?».
416-й тримається стоїчно, безпристрасно потупившись униз, у тарілку.
Гельманн розуміє, що настав час скористатися тактикою «розділяй і владарюй»: «Послухай, 416-й, якщо не з’їси свої сосиски, це означатиме непокору. Всіх ув’язнених позбавлять права на сьогоднішні відвідини. Чуєш?».
«Мені прикро це чути. Мої особисті дії не повинні мати якихось наслідків для інших», — відповідає 416-й наполегливо.
«Це не твої особисті дії, а дії в’язня, і наслідки тут визначаю я!» — кричить Гельманн.
Барден приводить Габбі (7258), щоб той переконав 416-го з’їсти сосиски. Номер 7258 просить: «Просто з’їж їх, ну?». Барден додає: «Поясни йому чому». Номер 7258 продовжує благати, бо у в’язнів заберуть можливість відвідин, якщо він їх не з’їсть.
«Тобі що, зовсім пофіг? Просто тому, що в тебе нема друзів... З’їж заради в’язнів, а не охоронців, ну?» — Барден цим протиставить 416-го іншим в’язням.
Габбі (7258) продовжує вмовляти 416-го, намагаючись м’яко змусити з’їсти сосиски, бо його подруга, Мері-Енн, прийде його відвідати. А він не хотів би втратити цей привілей через декілька довбаних сосисок. Барден продовжує, наслідуючи стиль Гельманна:
«416-й, що за проблема? Скажи мені, чувак! Ну що за проблема?».
Номер 416 починає пояснювати, що він розпочав голодування на знак протесту проти жорстокого поводження і порушення договору.
«Але, блін, при чому тут сосиски? Яким боком?» — Барден розлючений. Він починає так сильно стукати кийком по столу, що звуки загрозливо розходяться луною по Двору.
«Відповідай на запитання. Чого не їси ці сосиски?»
Ледь чутним голосом 416-й продовжує заявляти про ненасильницький протест у дусі Ганді. Барден ніколи не чув про Махатму Ганді й наполягає на зрозумілішому поясненні: «Скажи мені, а як ці дві речі поєднуються? Я не розумію, як?». Тоді 416-й руйнує ілюзію, нагадуючи всім, хто міг почути, що охоронці порушують підписаний ним договір, добровільно зголосившись на участь в експерименті. (Я приголомшений, що це нагадування всі ігнорують. Охоронців тепер повністю захопила їхня ілюзія про в’язницю.)
«Я в сраці мав якийсь договір! — волає Барден. — Ти тут, бо заслужив, 416-й. Ти попав сюди, бо порушив закон. Тут не дитячий садок. Я й все ще не доганяю, чого ти не їси ті грьобані сосиски. Думав, що тут буде як у садку, 416-й? Гадав, що можна порушити закон і потрапити у дитячий садок?» — Барден пророкує, що 416-й отримає тягла, якщо через нього співкамерники спатимуть уночі на голій підлозі, а не на ліжках. Здається, що Барден його вдарить, та лише замахнувшись, розгніваний відвертається. Натомість ляскає кийком по долоні й наказує: «Назад в Яму». Номер 416 вже знає дорогу.
Барден стукає кулаком у двері Ями, й оглушливий звук відлунює в цій темній коморі. «Можете подякувати 416-му — ви лишилися без відвідин, — бийте у двері й кажіть “Спасибі”».
Кожен з арештантів «від усієї душі» вдаряє у двері, окрім 5486-го — Джеррі це робить неохоче. Габбі (7258) особливо розлючений таким несподіваним поворотом своєї долі.