ЕФЕКТ ЛЮЦИФЕРА. Чому хороші люди чинять зло
- Автор: Зимбардо Филипп Джордж
- Год: 2017
- Язык: украинский
- Год: Yakaboo Publishing
- ISBN: 978-966-97633-6-5
- Переводчик: Любомир Шерстюк
- Жанр: Психология
Электронная книга - «ЕФЕКТ ЛЮЦИФЕРА. Чому хороші люди чинять зло». Краткое содержание книги:
Батько: «Максимальною охороною? Де?».
Він насправді не знає. Батько запитує, чому вони під максимальною охороною.
«Сержант»: «Вони стали проблемою в плані дисципліни».
Барден водночас відповідає: «Тому що вони були поганими».
Батько: «Ти відчуваєш себе як у тюрмі?».
«Сержант» (сміючись, ухиляється від прямої відповіді): «Ну... я ніколи не був у в’язниці раніше». (Батько сміється.)
Барден вибігає на галас ззовні. Вони опинилися на самоті.
Поки охоронця немає, вони розмовляють про умовно-дострокове звільнення «Сержанта». Той упевнений, що отримає його, бо дотепер був найпокірнішим в’язнем. Утім, він усе ще переймається: «Я не знаю, які критерії отримання умовно-дострокового звільнення».
«Час сплинув», — оголошує Джефф Лендрі. Батько і син встають, щоб обнятися, але натомість обмінюються рукостисканням і кажуть одне одному: «До зустрічі».
ГОМОФОБІЯ ПОКАЗУЄ ОГИДНЕ ОБЛИЧЧЯ
Коли я повернувся з короткого обіду в студентській їдальні, то побачив, що порушник спокою 5704-й стоїть у центрі Двору, тримаючи стілець на голові. Стілець на голові! Гельманн кричить на «Сержанта», йому вторує Барден. Гарний в’язень Джеррі (5486), який був майже непомітним, відчужено стоїть навпроти стіни, а 7258-й віджимається. Мабуть, 416-й повернувся до карцеру. Гельманн запитує 5704-го, чому той тримає стілець на голові, хоча це ж саме він наказав носити стілець як капелюх. Ув’язнений сумирно відповідає, що просто виконує накази. Він виглядає пригніченим, схоже, що вся його бувала мужність вичерпалася. Барден каже йому не виглядати ідіотом і зняти стільця. Потім Барден б’є кийком у двері Ями: «Час добре проводиш, 416-й?»
Настав час Гельманнові перетворитися на режисера нічної драми. Він буквально відсуває Бардена вбік. (Доброго охоронця Джеффа Лендрі ніде не видно, відколи почалися відвідини.) «У тебе й так руки догори, 7258-й, то зіграй роль Франкенштейна. 2093-й, ти будеш нареченою Франкенштейна і станеш ось тут».
«Йди туди», — каже Гельманн «Сержантові».
«Сержант» запитує, чи потрібно йому щось робити.
«Звісно, ти маєш це зіграти, ти будеш нареченою Франкенштейна. 7258-й, ти — Франкенштейн. Йди сюди як Франкенштейн і скажи, що кохаєш 2093-го».
Як тільки 7258-й починає наближатися до своєї «нареченої», Барден його зупиняє:
«Франкенштейн не так ходить. Тебе не просили ходити, як ти ходиш».
Гельманн дуже агресивно шарпає Габбі (7258) за руку, тягне назад і змушує йти, як належить Франкенштейнові.
Номер 7258: «Я кохаю тебе, 2093-й».
«Ближче! Ближче!» — кричить Барден.
Номер 7258 уже стоїть упритул до «Сержанта»: «Я кохаю тебе, 2093-й».
Гельманн заводить руки їхні за спини й зіштовхує докупи, їхні тіла торкаються.
І знову Габбі-«Франкенштейн» (7258) каже: «Я кохаю тебе, 2093-й». Гельманн сварить «Сержанта» за посмішку: «Хіба я дозволив тобі усміхатися? Це не смішно! На підлогу, десять віджимань!».
Оскільки 7258-й і далі тримає руки перед собою, його одяг задерся і частково відкрив геніталії. «Сержантові» наказують сказати Джеррі (5486), що він його кохає, той неохоче це робить.
«Ну, хіба не мило? Хіба це не мило?» — знущається Барден.
Гельманн стає тепер перед 5486-м.
«Ти посміхаєшся? Може, ти теж його кохаєш? То підійди до нього і зізнайся в цьому!»
Джеррі (5486) робить це без вагань, але тихо: «2093-й, я кохаю тебе».
Гельманн люто кидається зі словесними нападками то на того в’язня, то на іншого.
«Опусти руки, 7258-й. Чому від тебе так тхне?»
«Ну, ви всі, вонючі в’язні, на підлогу. Зіграймо в довгу лозу».
Арештанти починають гру, але їм складно: злітають капці, а коли перестрибують через нахилених товаришів — одяг задирається, оголюючи геніталії. Вони не можуть зробити все правильно, і Барденові, здається, трохи незручно через цю гру. Можливо, для нього вона занадто відверта чи гомосексуальна. Гельманн спрощує забаву, наказуючи 2093-му і 5704-му гратися тільки вдвох. Вони й далі намагаються перестрибувати один через одного, а Барден тихо бурмоче від невдоволення.
Ця гомоеротична гра нездорово впливає на Гельманна:
«Хіба не так роблять собаки? Чи це не по-собачому? Ось він вже готовий, стоїть за тобою, у собачій позиції? Чому би вам не зробити як собакам?»
Б’юся об заклад, коли високий в’язень Пол (5704) як голова комісії з розгляду скарг арештантів розповідав про погане ставлення з боку охоронців, то навіть подумати не міг, що охоронці дійдуть до такого. Він явно стривожений і говорить «Джонові Уейну», що виконувати його наказ «дещо непристойно».