Квіти в легендах і переказах
- Автор: Золотницький М. Ф.
- Год: 1992
- Язык: украинский
- Жанр: Прочее научное
Электронная книга - «Квіти в легендах і переказах». Краткое содержание книги:
дореволюційному Санкт-Петербурзі.
Тут ви бачите сцени битв, в котрих кров стікає ручаями, багряно забарвлюючи сніг (подібні баталії відтворюються, як правило, на тлі зимового ландшафту). Коні й вершники — немов живі. Пливуть кораблі під напнутими парусами. Герої перемагають чудовиськ, що лізуть із ущелин,— усе сповнене руху. Храми, палаци, вигнуті мости, пінисті водоспади і тому подібне — усе це настільки природно, що мимоволі забуваєш: вони із хризантем.
Звичайно, не все там із квітів: усі видимі частини тіла — обличчя, руки, ноги зроблені з особливого, накладеного на дерево пап'є-маше, настільки витонченого, що жодні наші воскові фігури не можуть з ними порівнятися.
Мечі та інші деталі амуніції, дерев'яні конструкції будинків, скелі, як правило, виготовлені з відповідних матеріалів...
Та найразючіше у всіх цих зображеннях — одяг дійових осіб, підібраний виключно з квітів. Яке поєднання барв, яка витонченість, розмаїтість малюнка!
Основу імпровізованого одягу становлять бамбуки із вплетеними в них живими хризантемами. І всі ці широкі, опуклі кімоно зі складками на рукавах так добре припасовані до різних постатей у різноманітних складних позах, що вражений глядач забуває про будь-яку імітацію.
Взагалі, створюючи насичені життям і рухом сцени, японські художники-садівники зуміли досягти такого поєднання мистецтва з природою, подібного якому у нас не існує. А відтак — цілком зрозуміло, чому виставка імператорських хризантем справляє таке глибоке враження не лише на японців та їхнього імператора, але й на всіх європейців, кому пощастило відвідати хоч одну з них.
Але такі цікаві сцени й картини, створені з квітів хризантеми, демонструються не лише на імператорських виставках в Данго-Цака. Подібні виставки влаштовуються і в багатьох інших японських містах і навіть у невеличких селах, відомих своїми садівниками-любителями. Тільки на таких, провінційних, виставках сюжети сцен і баталій значно прозаїчніші, дійових осіб виготовляють з дерева або з глини й опорядковують їх квітами.
Тут, наприклад, ви побачите якого-небудь торговця з його товаром, продавщицю чаю; групу жінок за чаєм в саду; дітей, які ловлять або годують рибу, і тому подібне. Одначе й тут, як і на імператорських виставках, особливою чарівністю відзначаються барви хризантем, підібраних для імітування одягу. Усі постаті виготовлені в натуральну величину й розміщені в невеличких балаганах, куди люд заходить, сплативши кілька дрібних монет. І глядачів тут завжди вистачає.
Батьківщиною хризантеми звично вважають Китай, звідки вона перенесена до Японії і де так прижилася, що її мають у цій країні за туземну рослину.
Але існує й протилежна думка, мовляв, якраз навпаки: спочатку хризантема з'явилась в Японії, а вже звідси перенесена до Китаю.
І цю думку підтримує одна з легенд.
Розповідають, що в 246 році до народження Христа правив Китаєм дуже жорстокий імператор. Він нібито довідався, що на берегах одного з не дуже віддалених островів є рослина, із соку якої можна приготувати еліксир життя. Але щоб еліксир не втратив своєї чудодійної сили, рослину повинна зірвати людина з чистим серцем.
Ясна річ, ні сам імператор не підпадав під це визначення, ні будь-хто з його придворних.
Тоді один із наближених лікарів запропонував: потрібно вибрати 300 юнаків і дівчат й послати їх на острів по рослину — певно ж, серед них знайдеться чимало людей з чистим серцем. Імператор схвалив цей план, й експедиція рушила на один з островів, де тепер Японія.
Чи відшукали вони рослину — невідомо, відправлені джонки так і не повернулися, а імператор помер.
Одначе стверджують, що лікар, замість того, щоб шукати рослину, захопився різними веселими пригодами і, якщо й відшукав її й приготував еліксир — то хіба лиш для себе.
А прибула на острів молодь, цвіт китайського народу, започаткувала нову міцну державу, на чолі якої знову ж таки нібито став посланий по рослину лікар.
Не менш шанована хризантема і в Китаї, де взагалі любов до квітів, особливо серед жінок, надзвичайно поширена. Китаянка вважає свій туалет неповним, якщо не прикрасить чорного блискучого волосся квіткою, а тому, коли нема живої, користується штучною. Єдині жінки в Китаї, котрим не можна прикрашатися квітами,— це вдови, молодші сорока, але як тільки вони сягають цього віку, заборона знімається. Зауважимо, до речі, що японки, навпаки, вважають: прикрашати волосся живими квітами — непристойно. Це більше ли-чить дитині. У Китаї хризантема — найулюбленіша квітка поряд з півонією і на честь її названо дев'ятий місяць китайського року. їй же присвячено дев'ятий день цього місяця. Зірвана цього дня хризантема, за народним повір'ям, набуває магічної сили. Разом із живицею (сосновою смолою) її перероблюють на таємничу мікстуру, вживання якої оберігає від старості.