А листя падають...

-А звідки знаю?- взнав по стрісі. Бо як сніги з стріхи зникають - Із хат дівчата вибігають і в час, як проліски цвітуть - Вони тоді у ліс ідуть, Й мене виманюють із дому, Щоб йшов я з ними збить оскому... 24.3.2000 р. ВІЧНІСТЬ Я на Київ дивлюсь як будується, Я на Київ дивлюсь і дивуюся, Як весела весна білим цвітом Перетворює зиму в літо. І дрімають віки в небі синьому, І дарують тепло, щастя Києву. І невже в тому сяйві одвічному Я також спалахну колись вічністю? 24.4.2004 р. ПРО МУДРЕЦІВ О, мудреці, розумні і могутні, Вам кланяються всі: і діти, і старі, В ваших думках непроходимі джунглі, З яких не вибратись ні вам, а ні мені. О, мудреці! Лукавите немало, І довіряю вам я не завжди, Так краще їжте ви собі на радість сало, То буде менше горя і біди. 10.7.1981 р. НЕ РОЗСЛАБЛЯЙСЬ! Життя - це комплекс бід і щасть Яке, як день і ніч - у русі, То буде вас, мов, розслаблять, А то тримати у напрузі. Життя - це комплекс почуттів, Де поруч з ніжним - світле й чорне, Та більше всіх втрачає той, Хто від кохання менше... стогне. 5.11.2001 р. КОЛИ ПРИХОДИТЬ КОХАННЯ Коли приходить час кохання - Даремно мамині вмовляння, Як розум й ноги заодно - Перемагає там вино. Й чим більше п'єте те вино - Більше тверезить вас воно. І той, хто цей бальзам вживає - До того й сила прибуває. Отож, коли клекоче кров, То так і знайте - там любов. Краще залиште ви їх двох, Як розмовляє з ними Бог. 14.5.2004 р. НЕВБЛАГАННІ ЛІТА Думки пливуть одна по одній, Мов хмарочки у синю даль. Сьогодні ми уже не модні, Але й минулого не жаль. Не жаль що роки пролетіли, А жаль - що ти немолода, І що на личку в борозенках - Сидять усі твої літа. 2.11.2001 р. МІСЯЦЬ І ДІВЧАТА Що, скажіть, на світі краще, Як свято, обнови, І коли до вас в садочок Прилітають бджоли? Що є краще, як у лісі Чути спів зозулі Й між берізками гуляють Лосі і козулі? Що є краще, як дівчата Зразу... не здаються, А як кішечки пухнасті, Граючись, сміються? Що, скажіть, є більш приємне В час, як зорі світять, Як ідуть дівчата з поля - А веде їх Місяць? 21.5.2004 р. НІЧЕНЬКА Перед нами річенька І калини цвіт. Ой, якая ніченька В наш вірвалась світ. Світлобілим личеньком, Небом голубим, По - під ручки з Місяцем, Ніби з молодим. Перед нами річенька І димить бузок. Може підем, миленька, В поле... хоч разок. 21.3.2003 р. СТОЮ В ГАЮ Стою в гаю. Вслухаюсь в простір, Звідки дівочий сміх бринить, І той же сміх гукаю в гості Вином кохання пригостить. Чим більше я люблю, кохана, Тим більше хочеться кохать, І цілувать кохані очі, Що вічно росами горять. Бо що ми варті без кохання, І зміст який на світі жить, І що ті варті полонини Там, де нема кого любить? 12.6.2000 р. МУДРІСТЬ ВІКІВ Над нами, люба, небо й небо, Як таїна твоїх перлин, О, як би я пірнув... у тебе Хоч би на декілька хвилин. Пірнув, щоб стати капітаном Твоїх незвіданих красот, Аби відчуть в них буйство моря І велич всіх земних широт. О, якби я в твоєму полі Посіяв радість почуттів, Щоб проросли в нім інші долі І стали мудрістю віків. 6.10.2000 р. В ЗАСНІЖЕНІМ САДКУ Моя любов, моя ти біль, Мої світанки і зітхання! В садку засніженім моїм Грають рапсодії кохання. Грають ще більше, як колись, Як вперше ми в клубок злились. 16.10.2001 р. НАЙКРАЩА НІЧ Сьогодні ось за стільки літ, Ніби, попав я в інший світ, В якому, вибачте, всю ніч В твоїх очах вивчав я світ. Бо вродою своєю, мила, Мов піонера покорила. І думав: -Боже мій святий! Який я все-таки дурний, Якщо я думав, що з тобою Займатись гріх такою грою.