А листя падають...

Так як і нам уже ніколи - Ті роки вже не зупинить. 26.3.2003 р. ХОЧ ПОГОВОРИ Я знаю, що мене не любиш, Так як і я тебе давно, Бо вже не ті ми маєм губки, Що чарували все село. Вже не чекаю поцілунків, То хоч постій, поговори, Й згадай як ми дивились в небо Там, де шептались явори. Коли душа бажала грому, А серце - ніжних блискавиць, Коли хотілось пити щастя - Відразу з всіх твоїх криниць... 26.3.2003 р. А ВОГНИК ДОГОРЯЄ Вогонь кохання догоряє, Немов, зимовий світлий день, І небо згадки замітає Листям відспіваних пісень. І тільки спогади далекі - /Немов, дитинства маяки/, То, ніби, спалахи небесні - Про наші втомлені роки. 17.6.2003 В РАЮ ТВОЄМУ Як би я в гаю з тобою Десь хотів заночувать, І твої шовкові квіти Цілу нічку цілувать. І дивитись на ті квіти Як на витвір кращих мрій, На все те, що ти, як свято Держиш в пазусі своїй. І хай щоб там говорили! - А тебе завжди кохать, Бо хто-зна чи ще прийдеться Нам в цім світі гостювать? 12.3.2004 р. В ГАЮ КОХАННЯ Дівочі очі, як бальзам, Скільки тривог приносять нам, І ті колінця, й ті стегенця Хіба не достають до серця? Тягнуть до себе, як магніт - Скільки себе вже знаю літ. Бувало сяду десь під гаєм Там, де дівчата загоряють І думу думаю собі, Де ж ви були усі тоді - Коли душа з штанішок рвалась, Коли нікого не боялась, Коли в гаю мого кохання - Жили лише одні бажання. 15.3.2004 р. ЗОЛОТА ОСІНЬ Наступила осінь - золота пора. За твою лиш посмішку все б віддав з двора. Дав би все, що маю, в цьому не вагайсь, Тільки не лінуйся, тільки посміхайсь. 4.7.1994 р. НЕРОЗГАДАНА ІСТОТА Знаю, жінку оспівали Хто як міг і як хотів, Все ж, щоб все чого та варта Описать - не хватить слів. Сотні років над цим чудом Потрудились чаклуни, Й то, як слід все зрозуміти Не змогли, навіть, вони. Вздовж і впоперек над нею Працювали всі знавці, Та і ті не все сказали, Що було на язиці. Звідки в їх те розмаїття Незвичайних почуттів, Що до неї, як до меду - Мчаться всі з усіх кінців? 6.9.2001 р. НАЙКРАЩЕ СЛОВО Я не шукаю слів магічних Якими б зміг тебе назвать, Та з образом самим міфічним - Жінку ні з ким не порівнять. Тому у самих світлих фарбах Тебе хотів би змалювать, І як не дивно а це слово Ніде не міг я розшукать. Проте, негадано - нежданно Прийшов до того, так сказать, Що слова кращого про жінку В світі нема, як слово -'б..дь'. Скажіть, в якій літературі Хтось недоторканих хвалив? Поки таких не пам'ятаю, Хоч вже й до пенсії дожив. 16.3.2004 р. ЯК ПРОТРУБИТЬ РОЖОК Не сьогодні - завтра зацвіте черемуха, І повіє вітер ніжністю з дібров, І з дворів із гаміром, лементом і вереском Вибіжать з дівчатками хлопці по любов. Заспіває віволга соло десь на вигоні, І протрубить весело пастушок в рожок, І тоді ти ,миленька, сонячна і зоряна, Знаю, що до мене теж примчиш в лужок. 4.4.1990 р. В САДКУ КОХАННЯ Я люблю як просвічує сонце спідницю І оголює вітер твої грудоньки, Коли мчишся до мене ти через пшеницю Й за тобою біжать волошки. Я люблю як співають синички Цілий день у зеленім гаю, І хапати губами сунички, Що дозріли в твоєму садку. 17.6.1990 р. ЛАВАНДА З твоїх очей беру я силу, З колін - відвагу і тепло, І, уявить не можу того - Якби цих квітів не було. Бо в кожній жінці є троянда, Є і ромашка, і бузок, Там вам і маки, і лаванда - Найкращі всі із всіх квіток. І та із прорізем спідничка, І той оголений пупок - Хіба то є не та крамничка, Де ми шукаєм свій цвіток? 13.4.2000 р. ЗАПІЗНІЛИЙ КОРОВАЙ Як палала душа - ти втікала, А сьогодні проснулась, гай-гай, Як твоя вже краса переграла,