А листя падають...

Краса вона - скороминуща, А розум фактор - невмирущий, Він не розкисне, не згорить, Його і бомбою не вбить. 5.4.2003 р. ЗАБУЛИ ПРО МІСЯЦЬ Тільки Місяць виглянув Десь на мить із неба, Як дівчина хлопцю, -Не спіши, не треба... Хай ось трохи Місяць Фітіля прикрутить... І тоді.. й схопила Юнака за руки. А коли хлопчина Витяг те чим пісять, То дівча й забуло - Що надворі Місяць. 1.11.2001 р. УРАГАН Як би я хотів у полі Стріть тебе, де три тополі, Бо як ти проходиш, Тая, То душа на скрипці грає. Серце б'є у барабан, Між ногами - ураган. От так штука ті жінки, Хто їм дав оті цяцьки?- Що як глянеш під вербою, То всю ніч стоїть трубою. 15.3.2004 р. КВІТИ КОХАННЯ То добре що жінки не знають Чого вони в житті хотять? Бо щоб вони що хочуть знали? - Вони б собі ціни не склали. 22.5.2004 р. ПРО НЕЙЛОНОВІ ПОЧУТТЯ Боже мій, дійшло до чого, Тільки подивись, В Ірпіні первісні люди, Кажуть, розвелись. Ходять голі по перону, Губи, як в крові, А, погляньте, на їх буци, Що на голові? Б'юст жіночий ледь прикритий. Це хіба не крик? Видно речі туалету, Замість кіс - парик. Ніби в неї замість мозку В голові хрущі, Хоч бери її негайно І веди в кущі... Так тебе за душу схопить Той нестерпний крик, Що забудеш і про матір, Й навіть, про шашлик. Я упевнений, заможно Молодь в нас живе. Про це кажуть і нейлони, Й плаття з креп жор-жет. Тільки жаль, що ті нейлони Вказують якраз, Що в дівчаток з головою Не усе гаразд. Ні! - не хлопці винуваті, Що мовчать гаї, Що дівчатам не співають З часом солов'ї. Буть чарівною - прекрасно! Це - не нам судить! Жінка, щоб не тільки трахкать, А щоб ще й любить!!! 11.6.1961 р. ЛЮБЛЮ ОСІНЬ Люблю осінню прохолоду, Туманний ранок, сонця схід, Люблю з відром ходить по воду Як це робив мій батько, дід. Люблю за свіжість, ясність думки, За трудових людей потік, За гімн, що будить всю державу, Люблю ще дужче, ніж торік. 4.9.1957 р. НЕ ЗАБУВАЙТЕ БАТЬКІВ Ти веселишся і танцюєш, І тратиш глузд на пустяки, Й чомусь ніколи не згадаєш, Що в тебе є ще десь батьки - Які тебе завжди чекають, Бо ти для них - то цілий світ, Бо ти для них - найбільший витвір Усіх віків й тисячоліть. Вони не ждуть від тебе хліба, /Не доведи на те Господь!/ Тільки б хоч раз у рік провідав, Адже ти їх від плоті - плоть. 15.2.1968 р. НУ ЯК ЦЕ ЖІНКУ НЕ ЛЮБИТИ? В житті невмів я ненавидіть Й не міг ніколи те збагнуть, Ну як це жінку не любити, Ну як пройти, щоб не торкнуть?.. Не знав такого слова 'жадність', Ну, як це можна те... жаліть З яким не знаєш, що робити, Якщо воно завжди... стоїть? 27.9.1968 р. КВІТКА Зразу за містом при дорозі Веселі верби гомонять, Скільки жінок чарівних в світі І знаю - всі вони хотять... І всі вони, неначе квіти Джмелів заманюють в свій сад, А Джміль прокол тій квітці зробить І далі мчиться наугад. І тільки Джміль із зору зникне Як тут до неї інші мчать Й до цеї квітки прилипають, Бо як не дивно - всі хотять. Так і в людей воно буває, Поки ще в жінки є що брать То всі і свій їй пропонують, Який не знають, де дівать. 28.5.1997 р. ВІДДУШИНА У кожного віддушина Мусить бути, друзі, Бо не буде віддушини - Задихнешся й в лузі. А відносно раю, пекла, Певно, то - дурниці, Бо про це вже розуміють, Навіть і дівиці. Як іде пербудова - Вона всіх торкається, Бо я певен, жодна дівка Що дала - не кається. Ну а ті, які жаліли, Чи'гріха' боялися, То оті якраз сьогодні В дурнях і зосталися. 16.8.2003 р. ЩОБ ЗБИТЬ ОСКОМУ -Чого ідеш у ліс?- питаю. -Весну у лісі зустрічаю. -А звідки знаєш, що та в лісі?