Бесплатная библиотека
Читайте книгу на сайте или телефоне
READ-E-BOOK » История » Українська Повстанська Армія і Армія Крайова: Протистояння в Західній Україні (1939-1945 рр.)
Українська Повстанська Армія і Армія Крайова: Протистояння в Західній Україні (1939-1945 рр.) - Читать Любимую Русскую Полную Книгу 👉 Read-E-Book.com

Українська Повстанська Армія і Армія Крайова: Протистояння в Західній Україні (1939-1945 рр.)

Электронная книга - «Українська Повстанська Армія і Армія Крайова: Протистояння в Західній Україні (1939-1945 рр.)». Краткое содержание книги:

У книзі аналізуються причини і перебіг українсько-польського міжнаціонального конфлікту, що за часів Другої світової війни охопив землі спільного проживання двох народів. У центрі уваги — протистояння Української повстанської армії і Армії Крайової, а також антинімецька і антирадянська боротьба останньої на західноукраїнських землях. Своє завдання автор убачав у поданні й аналізі відомої йому інформації про ці події, яка міститься в доступних українських, радянських, польських, німецьких архівних документах.
1 ... 71 72 73 74 75 76 77 78 79 ... 173
Перейти на страницу:

Поки Волинський округ СЗБ-АК організаційно належав до Львівського регіону, він залишався нерозбудованим. На початку травня 1942 р. у штабі округу знаходилося лише три молодших офіцери й один офіцер запасу, які очолювали відповідні відділи. Територіальна структура складалася з 11 районів, розбудова яких також була тільки в зародку. У волинському підпіллі діяли: 21 офіцер, 6 підхорунжих, 40 підофіцерів та близько 80 рядових[335].

Тим часом польське підпілля охопила хвиля арештів, спричинених арештом влітку 1942 р. одного з діячів організації «Вахляж» у Рівному, поручника С. Заблоцького («Юліан»). Виявивши у нього адреси ще декількох десятків польських конспіраторів, німці провели численні арешти і фактично знищили підпільну мережу АК на Волині. З середини 1942 р. проведення будь-якої підпільної діяльності там було заборонене[336].

Деякий час простір між основними силами АК, розташованими західніше р. Буг, і висунутими далеко на схід диверсійними осередками «Вахляжу» був вільний. У Варшаві розуміли, що якщо його не заповнити, то з реалізацією плану прикриття антинімецького повстання в Центральній Польщі зі сходу виникнуть великі труднощі. Тому поступово Головне командуваня АК приділяє все більше уваги розбудові конспіративних осередків на Волині. Розуміючи її стратегічне значення, командування відокремлює Волинський округ АК від Львівського регіону та підпорядковує його безпосередньо собі. У Варшаві проходить підготовку нова група офіцерів з метою перекинення її на Волинь і зайняття відповідних командних посад у штабі округу та районних інспекторатах. У вересні 1942 р. генерал С. Ровецький призначив комендантом округу підполковника К. Бомбінського, який виконував до того часу обов’язки керівника відділу вишколу піхоти в ГК АК[337].

У листопаді 1942 р. командувач округу, підвищений на той час у званні до полковника, К. Бомбінський з метою з’ясування організаційних можливостей місцевого підпілля приїздить на Волинь. Відвідавши польські конспіративні осередки в Ковелі і Володимир-Волинському, він переконався у відсутності достатньої кількості офіцерів для виконання поставлених перед округом завдань. Тому після повернення до Варшави полковник зосередив увагу на пошуку офіцерів, які виявили б бажання та мали б необхідну підготовку для того, щоб діяти в складних умовах Волині, де поляки кількісно значно поступалися українській людності.

З кінця листопада 1942 р., з прибуттям на Волинь окружного делегата польського емігрантського уряду Казімежа Банаха («Ян Ліновський»), тут почало активно діяти також цивільне підпілля. Керівники волинської Делегатури польського уряду розпочали мобілізацію місцевих офіцерів та рядових до своєї організації раніше за командування АК округу, а тому залучили до її складу чимало військових. Коли про це дізнався полковник К. Бомбінський, то почав вимагати від представників цивільної адміністрації виконання наказу Головнокомандувача про передання до АК усіх осіб, здатних тримати зброю.

Проте К. Банах і його колеги відмовилися це зробити, стверджуючи, що військові їм потрібні для реалізації власних завдань. Одним з таких завдань, на їхню думку, було забезпечення на території Волині суспільної безпеки і порядку шляхом розбудови так званого Державного корпусу безпеки, а також створення загонів Оборони самоврядування (Страж ca-можондова) та Цивільної оборони (Страж обивательська). Як вважали керівники Делегатури польського уряду, в умовах існування ворожого українського оточення охорона життя і майна поляків ставала нагальною потребою.

Суперечка, що виникла з цього приводу між діячами Делегатури й АК, була частково вирішена під час наради у генерала Ровецького у Варшаві, яка відбулася 4 березня 1943 р. Командувач АК підтримав позицію Банаха. Він вирішив, що водночас із підготовкою конспіративних загонів АК до реалізації власних завдань командування округу має постійно тримати в полі зору питання організації осередків самооборони польської людності на випадок загострення взаємин з українською більшістю, а тому частина військових мусить знаходитися в розпорядженні цивільної адміністрації[338].

вернуться

335

Turowski J. Pożoga. Walki 27 Wołyńskiej Dywizji AK. — S. 30.

вернуться

336

Romanowski W. ZWZ-AK na Wołyńiu 1939–1944. — S. 99, 126.

вернуться

337

Armia Krajowa w dokumentach 1939–1945. — T. 2. — S. 471.

вернуться

338

Banach K. Z dziejów Batalionów Chłopskich. — Warszawa, 1968. — S. 246–247.

1 ... 71 72 73 74 75 76 77 78 79 ... 173
Перейти на страницу:
0
Сюжет
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Атмосфера
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Главный герой
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Общее впечатление
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
Итоговая оценка: 0.0 из 10 (голосов: 0 / История оценок)