Повзе змія

Теща, а особливо тесть, не розуміли нічого. Тепер, коли капітан Максим Глод прославив не лише Слобожанський УБОЗ, а й усю місцеву міліцію, коли генерал міліції, один із найголовніших міліцейських чинів Слобожанська Василь Шостак після затримання Баглая кілька місяців охоче пояснював усім бажаючим, що вирахував і схопив бандюгу особисто його зять, коли самого Глода нагородили в присутності всього особового складу УБОЗу почесною грамотою і грошовою премією, коли почалися розмови про присвоєння оперові позачергового майорського звання і взагалі переведення з «землі» на більш вдячну та перспективну роботу — саме тепер Наталка, яка мала би пишатися чоловіком, взяла й пішла від нього, нічого до пуття не пояснивши.

Тесть викликав зятя до себе в кабінет і почав суворий допит. Він шукав причини в поведінці Глода, його ставленні до дружини, до родинних обов'язків, намагався з'ясувати, де опер міг проколотися і з ким дружина могла його застукати. Та скоро до нього так само дійшло: Глод тут ні до чого. Тоді він спіймав доньку по телефону, наполегливо просив зустрітися на нейтральній території, тобто в його, батьковій квартирі. Туди ж заявився Глод, і Шостаки мало не силоміць спробували домогтися в доньки хоч якихось логічних пояснень її дій.

— Ти — мент, — говорячи так, Наталка намагалася не зустрічатися поглядом з батьком, її слова стосувалися лише Максима. — Нічого поганого в цьому немає. Ти на своєму місці, робиш свою роботу, навіть дуже добре робиш. Ти — найзнаменитіший мент нашого міста за останні кілька років. Я мушу пишатися тобою, але я не можу, Глоде, не можу переступити через себе.

— Це не причина! — Шостак-старший вибухнув кількома тонами обурення, а Макс мовчав, чим немало здивував тестя. Він один розумів глибинний зміст сказаного, тому самоусунувся від родинної суперечки міліціонера з діда-прадіда з єдиною донькою. Бо знав наперед — ні до чого путнього це не приведе, тепер усе лишиться так, як є.

За кілька тижнів пристрасті вляглися. Наталка прийшла за речами, попередила, що на їхню квартиру не претендує, так само не хоче жити з батьками. Генерал Шостак після пам’ятної зустрічі відмовився надалі спілкуватися з донькою, але, попри побоювання Глода, не почав активно наближувати до себе зятя та опікати його. Неофіційне розлучення такої пари не пройшло повз вуха та увагу колег, і Максим був дуже вдячний тестеві: той дав екс-зятеві спокій. Аби він кинувся його всіляко підтримувати, з боку це виглядало б як вияв жалості, чого Глод стосовно себе ніколи не міг припустити й дозволити. З часом він узагалі перестав контактувати з родиною Шостаків, хоча процедури розлучення так і не відбулося. Наталя не наполягала. Вона, здавалося, зовсім забула про існування Глода. Сам Максим волів конкретніше визначити власний соціальний статус, та йому не давала спокою серйозніша проблема.