Повзе змія
- Автор: Кокотюха Андрей Анатольевич
- Год: 2005
- Язык: украинский
- Год: Нора-Друк
- ISBN: 966-8321-66-9
- Жанр: Прочее научное
Электронная книга - «Повзе змія». Краткое содержание книги:
Це трилер, від якого неможливо відірватися. А фінали в історіях Андрія Кокотюхи завжди несподівані.
— Глодом. Глод, — поправив Калита. — Він у курсі, попереджений, завтра прийде сюди. Тільки він нині, як би це пояснити… Скажемо так: у позаплановій відпустці. Взагалі, не звертайте особливої уваги на його манеру поведінки, він не такий у нас лихий, просто додалися проблеми особистого характеру… Так що, Лєно, ось вам сувора реальність: смажених фактів немає, гостросюжетного детективу не вийде, герой — за великим рахунком — теж не герой. Життя, Лєно… Не передумали братися саме за цю тему? Ми б іншу підшукали. Лохотронників розвелося, економічні злочини можемо порадити, державу ж натягують, хто як може…
— Вам дуже хочеться, аби я… тобто… ми передумали?
— Хочете пораду, не для преси? — Калита підвівся, даючи зрозуміти — на сьогодні він і так приділив настирній дівиці досить багато часу. — Не робіть із Баглая зірку. Він бандит і вбивця, і не більше.
Олена не змогла придумати відповіді, тому сказала щось традиційно нейтральне й заспокійливе. І вже записавши Степанові Калиті на звороті своєї візитівки номер мобільного телефону, попрощавшись і сівши в машину, відзначила для себе: основні задумки програми, виплекані Романом, можуть розлетітися на друзки.
Виходить, у них із міліцією зовсім протилежні інтереси.
4
Режисер, як і передбачала Олена, за час її відсутності відвідав готельний бар і тепер мирно похропував у своєму номері, навіть не зачинивши двері. Водій, втішений кінцем робочого дня, теж зібрався піти слідами Корнієнка. Олена ще не спланувала свій вечір, хоча підозрювала — прозорого натяку ментам було б достатньо, щоб отримати запрошення в який-небудь місцевий гадючник. Зрештою, на вулиці ще видно, вона цілком могла зустрітися з тим самим оперативником Глодом, але коли чітко сказали — завтра, то нема чого пропонувати свої варіанти. Очевидно, тут уже все продумано. Іти шукати пригод у компанії водія теж не хотілося. Його взяли на роботу недавно, вони майже незнайомі, доведеться вигадувати теми для розмови, говорити один одному різні необов’язкові речі, до того ж Олена, відверто кажучи, хотіла трохи від нього відпочити. Всю дорогу він не вимикав шансон та блатняки, ставився до подібної музики вкрай серйозно, тому вона боялася, що пошук спільної мови переллється в зовсім несподіваний та небажаний конфлікт світоглядів. Тому вона чемно повідомила водієві про бажання нарешті прийняти душ, той не заперечував і пішов розбуркувати режисера. Зачинившись у номері, Олена справді прийняла душ і набрала номер Малиновського, коротко переповівши основну суть сьогоднішньої розмови.
— Ти чого хотіла? Не мандражи, все йде за планом, дитино! Ти де там, не чую!
— Тут, тут, просто зв’язок глючить. Говори, я чую тебе.
По мобільному вони могли говорити вільно — підтримка одного з провідних операторів стільникового зв’язку значилася в титрах багатьох програм «S-каналу», тому розмови його керівництва і провідних працівників, до числа яких віднедавна належала Олена Суржа, були безкоштовними. Всі цією «халявою» безбожно зловживали.
— Забий на них, дитино! Плюнь і розітри, чула? Усміхайся їм, показуй коліна, шматочок ляжки, пускай бісики, вмикай повну дуру, словом, стелися перед ними — в межах розумного, звичайно. Вони ще з мужиком інакше б трималися, а дівицю вроді тебе вважають повною ідіоткою. Хай собі вважають, ким хочуть, чуєш? Нам від них потрібна співпраця та інформація, максимальна інформація. Потім ми їм таке кіно знімемо — ляля, навіть якщо захочуть, не приколупаються. Похвалимо кого треба і скільки треба, головне для нас — не доблесна українська міліція, січеш фішку? Баглай для нас головне, самий цимес, на ньому все зав'язано! Алло, дитино, де ти знову, блін?
— Тут, тут. Просто мовчу і слухаю тебе.
— Правильно. Слухай далі: подумайте там із Корнієнком, чи реально Баглая показати маніяком. Хоча б натякнути, чула? Маніяків у нас люблять, Чикатило, Онопрієнко, доктор Лектер, коротше, в такому плані. Без медичного діагнозу обійдемося, маніяки серед нас, отака фігня, малята. Як ти поки що думаєш?
— Не знаю, — саме тепер Олена прикидала, коли й про що зможе переговорити з режисером сьогодні і чи в стані він буде завтра думати про щось, окрім пива або ж чарки коньяку. — Поговоримо, я ще не повністю в матеріалі.