Бесплатная библиотека
Читайте книгу на сайте или телефоне
READ-E-BOOK » Шпионские детективы » Сімнадцять спалахів весни
Сімнадцять спалахів весни - Читать Любимую Русскую Полную Книгу 👉 Read-E-Book.com

Сімнадцять спалахів весни

Электронная книга - «Сімнадцять спалахів весни». Краткое содержание книги:

Радянський розвідник Максим Ісаєв під виглядом штандартенфюрера СС Штірліца довгі роки працює в політичній розвідці фашистської Німеччини. У кінці лютого 1945 року він отримує з Центру неймовірно важке завдання взнати подробиці таємних переговорів вищих керівників Рейху  з союзниками СРСР. Положення ускладнюється тим, що його попередня діяльність починає цікавити Гестапо. До того ж, радистка Кет, що забезпечує зв'язок з Москвою, повинна скоро народжувати, а замість померлого помічника Плейшнера Штірліц вимушений залучити для роботи його рідного брата, якого лише умовно можна назвати таємним агентом. Надалі неприємності починають накочуватися одна за одною, і вже не лише операція знаходиться на межі зриву, але і самому Штірліцу загрожує викриття.…
1 ... 61 62 63 64 65 66 67 68 69 ... 117
Перейти на страницу:

— Спасибі, — відповів він так само голосно, очевидно сподіваючись, що його чує провідник. — Ми їм скрутимо шию.

— Я не сумніваюсь, — відповів Штірліц і неквапно пішов по перону.

У двох вагонах лишився один лише професор-швед, який їхав за кордон, у тишу й спокій вільної нейтральної Швейцарії. Штірліц прогулювався по перону доти, поки не кінчилась прикордонна й митна перевірка. А потім поїзд повільно рушив, і Штірліц провів довгим поглядом шведського професора, що припав до вікна…

Цим шведом був професор Плейшнер. Він їхав у Берн з зашифрованим донесенням для Москви: про роботу, яку виконано, про завдання Шелленберга, про контакт з Борманом і про провал Кет. У цьому донесенні Штірліц просив прислати зв'язок і домовлявся, коли, де і як він на цей зв'язок зможе вийти. Штірліц також попросив Плейшнера вивчити напам'ять дублюючу телеграму до Стокгольма. Текст був звичайний, але люди, яким це повідомлення адресувалося, повинні були негайно передати його в Москву, в Центр. Одержавши текст, у Центрі могли прочитати:

«Гіммлер через Вольфа почав у Берні переговори з Даллесом. Юстас»

Штірліц полегшено зітхнув, коли поїзд рушив, і подався в місцеве відділення прикордонної служби — по машину, щоб їхати на далеку гірську заставу: незабаром там має «нелегально» проникнути до Швейцарії пастор Шлаг.

Інформація для роздумів (Даллес)

Агент Шелленберга, яка працювала в Даллеса, повідомляла: до її «хазяїна-підопічного» прийшов кюре Нореллі з представництва Ватікану в Швейцарії. Між цими двома розумними людьми відбулася розмова, яку вдалося записати майже дослівно.

— Світ прокляне Гітлера, — говорив Даллес, попихкуючи люлькою, — не так за печі Майданека й Аушвіца і не так за негнучку політику антисемітизму… Ніколи за всю історію, навіть у чудовий і демократичний пореформений період, Росія не робила такого ривка вперед, як за ці роки війни. Вони освоїли величезні потужності на Уралі і в Сибіру. Гітлер кинув Росію і Америку в обійми одну одній. Росіяни відновлять на кошти німецьких репарацій, — Сталін розраховує одержати з Німеччини двадцять мільярдів доларів, — зруйновану промисловість західних районів і таким чином подвоять потужність індустріального потенціалу. Росія вийде на перше місце в Європі по могутності й наступальній силі.

— Отже, — спитав кюре, — виходу нема? Отже, через п'ять-шість років більшовики примусять мене служити месу на честь його святості Сталіна?

— Як вам сказати… Взагалі можуть, звичайно. Коли ми будемо поводитись, як ягнята, — примусять. Нам треба робити ставку на розвиток націоналізму в Росії, тоді, можливо, вони розсиплються… Тут тільки треба не накоїти дурниць. Якщо досі Сталін мав металургію на Україні і зовсім небагато — на сході; якщо досі Україна годувала пшеницею державу, то тепер усе змінилося. В основі націоналізму завжди лежать інтереси тих чи інших груп населення, пов'язаних з ділом чи, використовуючи марксистську фразеологію, — з виробництвом. Коли я виробляю щось сам, то в мене одне самопочуття. А коли з'являється конкурент, я себе почуваю зовсім по-іншому. В умовах нашої системи конкуренція животворна. В умовах системи Сталіна конкуренція лише травмує людей. Посилати в майбутню Росію диверсантів, які підривали б заводи, — смішний замір. А от коли наша пропаганда точно й аргументовано підкаже національностям Росії, що кожна з них може існувати, розмовляючи лише своєю мовою, — це буде наша перемога, і протиставити цій перемозі росіяни не зможуть нічого.

— Мої друзі у Ватікані вважають, що росіяни в роки війни навчилися маневрувати — і в діях, і в мисленні.

— Бачте, — відповів Даллес, натоптавши люльку, — я зараз перечитую російських письменників: Пушкіна, Салтикова, Достоєвського… Я проклинаю себе за те, що не знаю їхньої мови — російська література, мабуть, найчудовіша в світі: я маю на увазі їхню літературу дев'ятнадцятого століття. Я зробив для себе висновок, що російському характерові властиво частіше оглядатися на ідеальні приклади минулого, ніж ризикувати, будуючи модель майбутнього. Мені здається, вони робитимуть ставку на аграрний клас Росії, сподіваючись на те, що земля «все зціляє» і все єднає. Тоді вони вступлять у конфлікт з часом, а виходу з цього конфлікту нема. Рівень розвитку техніки не дасть змоги цього зробити.

— Це вже цікаво, — сказав кюре. — Але я боюся, що ви ставите себе у ваших міркуваннях над ними, а не поряд з ними…

— Ви закликаєте мене вступити до лав ВКП(б)? — посміхнувся Даллес. — Вони мене не приймуть…

1 ... 61 62 63 64 65 66 67 68 69 ... 117
Перейти на страницу:
0
Сюжет
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Атмосфера
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Главный герой
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Общее впечатление
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
Итоговая оценка: 0.0 из 10 (голосов: 0 / История оценок)