Повна академічна збірка творів
- Автор: Сковорода Григорій Савович
- Год: 2011
- Язык: украинский
- Жанр: Прочее научное
Электронная книга - «Повна академічна збірка творів». Краткое содержание книги:
Взаим Тантала на Небешы сгравы Просил. Но куди Небешое Зало!
Совсѣм Тантала перещоголяло.
Іовиш своєю) Любезногсо Гостя Не хотѣл пустить без дара так проста. "Проси, - говорит, - что хоть при отходѣ!" "Дай мнѣ тут кушать во вѣчніи роды", ытвѣщал Тантал. Іовиш оскорбился,
Что Тантал просить так не устидился.
Но, помня важносгь шляхетского слова, Сказал, что ему дорога готова.
Стал Тантал в Небѣ пировать оттолѣ.
А чего ж то нѣт при небесном сголѣ?
Тут вина разны. Тут Нектар4 солодкій, Услаждаюгцій божесгвенны глоткы.
Тут Амвроая5, вишних богов снѣды, Против ней пустош панскіи обѣды.
Вездѣ багрѣют розы пред глазамы,
Чудній вездѣ курят Ѳиміамы6.
Кричат по Залѣ Музы Сладкогласны,
Все сам подносит Ганїмед7 Прекрасній. Бахусов пѣсгун сам пляшет пресмѣшнсо, Всякій род шутов шутят преутѣшнсо.
И хоть в том Хорѣ не бывал Далбльо8, Однак за таких сто могл сам Апблло9. Короткеє сказать: всѣ чувсгва тѣлесны Услаждали там сладосты чудесны.
Тантал сидячи все смотрит умилнсо,
Все воздихает, хоть всего обплиса Все лице моргцит, страх трет его члены, Трясевицею будто пораженній.
Что за причина? Сверху сквозь хорбмы Низпугцен висит камень пресогромнїй.
Над саменкою егсо головою,
Не дает ему сіідіітп в покою.
Боится, бѣдній, как себе порушит,
На власб висит, вот вот в прах сокрушит.
Цей твір Сковорода написав або в каврайський (друга половина 1750-х pp.), або в харківський (1760-і pp.) період. Автограф зберігається у відділі рукописів Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України (ф. 86, № 24, арк. 75 [зв.]). «Fabula de Tantalo» вперше була надрукована в харківському виданні творів Сковороди 1894 р. Подаємо за автографом.
1 "Фабула про Тантала" (лат.).
2 Тантал (гр. TavxaAoc,) - син Зевса та німфи Плуто, лідійський чи фрігійський цар. Сковородинська версія Танталової історії, відбігаючи від сюжетів класичної грецької міфології, нагадує ту, що її подає Еразм Роттердамський у своїх «Colloquia familiaria» [див.: Эразм Роттердамский. Разговоры запросто / Пер. с лат. С. Маркиша. - Москва, 1969. - С. 633]. Тим часом Дмитро Чижевський [див.: Чижевський Д. Деякі джерела символіки Г. С. Сковороди. - Прага, 1931. - С. 21 (відбитка з: Праці Українського Високого Педагогічного Інституту ім. Михайла Драгоманова в Празі. Науковий збірник. - Т.ІІ); ЧижевськийД. Український літературний барок / Підготовка тексту й мовна редакція Леоніда Ушкалова; вступна стаття Олекси Мишанича. - Харків, 2003. -
С. 189] називав імовірним джерелом сюжету цієї поезії Сковороди емблематичну збірку Отто Ван Вена [Othonis Vaeni Emblemata Horatiana, imaginibus in aes incisis atque Latino, Germani, Gallico et Belgico carmine illustrata. - Amstelaedami, 1684. - P. 75]. Зрештою, можна пригадати й трактат Плутарха «Про марновірство», де подано схожу версію [див.: Плутарх. Сочинения. - Москва, 1983. - С. 399]. Традиційне тлумачення Танталової історії є, наприклад, у творах Яна Амоса Коменського «Передвісник всезагальної мудрості» («Pansophiae Prodromos») та «Єдине на потребу, або Що треба знати в житті, смерті та після смерті...», а з кола старих українських письменників його подали, зокрема, Дмитро Туптало [див.: ТупталоД. Лѣтопись// Сочиненія святаго Димитріа, митрополіта Ростовскаго: В 5 ч. - Москва, 1842. - Ч. 4. - С. 499], Іван Величковський [див.: Величковський І. Твори. - Київ, 1972. - С. 43], Феофан Прокопович [див.: Прокопович Ф. Письмо к киевскому архиепископу Рафаилу Заборовскому от 8 марта 1736 г. // Акты и документа, относящиеся к истории Киевской Академии. Отделение II / Со введением и примечаниями Н. И. Петрова. - Киев, 1904. - Т. 1. - Ч. 1. -
С. 185] та інші.
3 Йовіш - Юпітер (лат. Jupiter, генітив: Jovis; в українській мові з'явилося через посередництво пол. jowisz) - син Сатурна та Геї, зверхник олімпійських богів.
4 Нектар (гр. ѵіктар) - божественний напій.
5 Амвросія (гр. ацРрооіа) - божественний харч, який давав богам вічну молодість.
6 Фіміам (гр. evfj.lafj.a) - запашна речовина для куріння.
7 Ганімед (гр. ГаѵѵццЬцс,) - син троянського царя Троя та німфи Каллірої, най-прекрасніший з-поміж юнаків, що його Зевс (Юпітер) забрав на Олімп, аби зробити виночерпцем. Образ Ганімеда знаний також з емблематики. Наприклад, у збірці «Symbola et emblemata» є малюнок під назвою «Ганимед, летящій на орлѣ» (№487) і з таким підписом: "Летит по превыспренной. Ищет высоких дВл. Sublimia perit" [Емвлемы и сѵмволы избранные. - Санкт-Петербург, 1788. - С. 122-123].
8 Доменіко Даль Ольо (італ. Domenico dall'Oglio) (бл. 1685 або бл. 1700-1764 pp.) - італійський композитор і віолончеліст, а також музичний майстер, що з 1735 р. служив при дворі імператриці Єлизавети Петрівни. Якраз на ту пору Сковорода був співаком придворної капели [див.: Махновець А. Григорій Сковорода. Біографія. - Київ, 1972.-