Повна академічна збірка творів
- Автор: Сковорода Григорій Савович
- Год: 2011
- Язык: украинский
- Жанр: Прочее научное
Электронная книга - «Повна академічна збірка творів». Краткое содержание книги:
187 Великий Бурлук - містечко на Харківщині, засноване в 90-х pp. XVII ст. Належало родині Донців-Захаржевських. Сковорода часто бував тут у 1780-х pp., гостюючи в Якова Михайловича Донця-Захаржевського, якому присвятив свій переклад трактату Плутарха «Про спокій душі» [див.: Ніженець А., Стогній І. Григорій Сковорода. Пам'ятні місця на Україні. - Київ, 1984. - С. 54-56].
188 Сковорода цитує тут (трохи змінено) текст епіграми невідомого автора з «Палатинської антології» (XI, 51). Пор.: "Tf|<; &Qac; алоЛаѵг. ладакіаС,гі тауу паѵта. / ev Ѳцэод е£, eqicJjou tquxuv еѲг|ке трауоѵ".
189 Пор. з приказкою: "Бородатий, як цап" [Франко, № 30932].
190 Пор. із піснеспівом: "...отвержим житейскую, братіє, печаль" [див.: МогилаП. Євхологіон, албо Молитвослов или Требник. - Київ, 1646. - С. 566].
191 Слова "красна добротою", очевидно, навіяні рядком Псалтиря: Крлсенъ доврбтогс гте свшшвъ че/іов^чески^ъ (Книга Псалмів 44 (45): 3), або словами молитви: "...красный добротою паче всВх человѣк" [МогилаП. Євхологіон, албо Молитвослов или Требник. -
Київ, 1646. - С. 23 (друга пагін.)]. Пор. також із приказкою: "Пісенька солодка, а коротка" [Франко, № 20411].
192 Пор.: "...камѣнь бѣ образованієм самого Христа" [ТупталоД. Розыск о расколнической брынской вѣрѣ. - Київ, 1748. - Арк. 314 (зв.)].
193 Це - звичний образ із ділянки барокових роздумів про смерть. Наприклад, у поезії Івана Максимовича «О смерти» є такий рядок: "Праведну мужу покой смерть, угВшеніє..." [МаксимовичІ. Алфавит собранный, риѳмами сложенный. - Чернігів, 1705. -Арк. 100 (зв.)].
194 Епікур (гр. Тпікоѵрос,) (341-270 pp. до н. е.) - видатний давньогрецький філософ-атоміст. Сковородинський "концепт" "Епікур Христос" [про поширення в українській поезії XVII-XVIII ст. химерних метафор, званих "концептами", див., зокрема: Radyszewskyj R. Polskoj^zyczna poezja ukrainska od korica XVI do pocz^tku XVIII wieku. -Krakow, 1996. - Cz. I. - S. 145-196], мабуть, має за джерело «Colloquia familiaria» Еразма Роттердамського (примірник цієї книги був у бібліотеці Харківського колегіуму [див.: Сумцов Н. Заметки о старопечатных книгах Харьковской духовной семинарии // Киевская старина. - 1888. - Т. XXI. - Июнь. - С. 89], і наш поет напевно її читав, з огляду на те, що він дуже шанував Роттердамця як взірцевого латиномовного письменника). За допомогою цього образу Сковорода пробує допасувати до Божого Об'явлення Епікурову сентенцію: "Благодареніе Боїу, яко нужная сотвори легкостяжными, злостяжная же -ненужными", - витлумачивши її в платонівському дусі [див.: MytrowytchK. Elements platonociens de la philosophie de Skovoroda// Skovoroda philosophe ukrainien / Pref. de P. Pascal. - Paris, 1976. - P. 47] та нав'язуючись до свого улюбленого поняття автаркія (гр. аіїтаркєіа - 'самодостатність'). Образ Христа як "єврейського Епікура" корелює, наприклад, з окресленням Філона Олександрійського як "єврейського Платона", що його подав у своєму філософському курсі Георгій Кониський [див.: Кониський Г. Загальна філософія, поділена на чотири відділи... // Кониський Г. Філософські твори: У 2 т. - Київ, 1990. -Т. 1. - С. 49-50].
195 Харківське намісництво було відкрито 29 вересня 1780 р.
196 Сіннянський Покровський монастир розташовувався за 7 верст від села Сінне (тепер Богодухівського р-ну Харківської обл.). Його ііуменом був на ту пору родич Сковороди Юстин Звіряка [див.: Махновець А. Григорій Сковорода. Біографія. - Київ, 1972.- С. 233; Ранюк Ю. Слідами Сковороди (3 біографії філософа) // Прапор. - 1989. - № 2. - С. 139-143].