Втомлені гори

ДОВІДКА ДЛЯ ДОВІДКИ Раз пішов я у лікарню Лікарняний лист закрить, Там блондиночка-сестричка Нафарбована сидить. Повеліла паспорт дати. – На прописці,– я в отвіт. – Значить, довідку такую З РоВеДе ви принесіть. Я побіг у відділ кадрів Й довідку прохаю, Завкадрами все вислухав І відповідає: – Щоб в лікарню написати Ми могли ту справку, Хай з лікарні нам напишуть, Що їм треба справка. 11.6.1976 р. В ЧЕРЗІ ЗА РИБОЮ... В лавці черга за лящами Десь кілометрова, Та ще й риба – дрібна-дрібна, Як в скирді полова. Інваліди йдуть та йдуть все І нема відбою: – От за що ми воювали, Братику, з тобою! 4.7.1976 р. СКІЛЬКИ БУДЕ М’ЯСА? – Скільки знаю, у нас м’яса Було як картоплі,– Говорив Петру товариш, Тешучи голоблі. – Почекай, ось незабаром Пакт підпишем з Марсом – То й картоплі буде стільки, Як сьогодні м’яса! 16.7.1976 р. САМОЗВАНЦІ Відмирають на Вкраїні, /Чи то постаріли/ Слова божі: сало, м’ясо, Ковбаса, кефіри. Чи то люди, вибачайте, В нас недобачають? Чи ті люди, що працюють, Грошенят не мають? Вже з держави й те зникає, Чим земля гордилась. І ніхто не скаже, звідки Горе те звалилось. Де взялись ті хитрожопі Кравчуки та Кучми, Що народ загнали в жопу Аж по самі ручки. Ось яка вона в нас влада – Властні самозванці, Та бодай би трясли її В вечері і вранці! 19.2.1998 р. ЗАДЕКЛАРУЙТЕ ДОХОДИ! Бомжі, каліки й жебраки, Задекларуйте всі доходи, Бо тільки ваші п’ятаки Вкраїну-матінку відродять. 18.2.1998 р. ДЕРЖАВА І ГЕНЕРАЛИ Як хочеш мать доход, державо, То думай не про генералів. Бо генерали хоч і браві, Та рвуть із рота, як шакали. Бо так ніхто, як генерали, Ще наш народ не грабували. 18.2.1998 р. СУХОМЛИНСЬКОМУ За які такі заслуги Все найкраще – дітям? А у що ж тоді накажеш Всіх старців одіти? А куди ж бабусь, дідусів Їх куди дівати? Чи ж коли стара людина – Можна і... списати?! То ж й не дивно, що вже діти Теж "тямущі" стали, Щоб могли, то батька й матір, Певно б, закопали. Отож, мої добрі люди, Про це пам’ятайте, Не балуйте діток своїх А добру навчайте. Щоб могли за честь, за друга, Гідно постояти, А не як побачать гуся – То в кущі втікати! Дай відчуть своїй дитині Радість вечоринки, А би він відповідати Міг за свої вчинки. Дай ти їм пройти ту школу, Сам яку проходив, Щоб до всього так же само, Як і ти, доходив. Щоб коли стареньким станеш, Не вмивавсь сльозою, Що при дітках і при внуках Став ти сиротою. 10.2.1998 р. ФІЛОСОФИ Не всі бородаті – філософи, Й не всі ті що пишуть – поети, А на душі пахне осінню, О, молодість, де ти, де ти? 8.2.1998 р. РОЗДЯГАЮТЬСЯ БЕРЕЗКИ Роздягаються березки, Роздягаються дуби, Всі готуються завчасно До веселої зими. Ось роздівсь вже клен і ясен, Та вербички все тремтять, Перший раз стрічають зиму, І бояться, і... хотять. 26.9.1999 р.- 23.10.1999 р. ЩОБ ЛЮБИЛО НАЧАЛЬСТВО Якщо хочеш в нашім світі Ти приматом жить – То, звичайно, ти повинен Менше говорить. Бо воно – начальство наше – Як тобі сказать – Любить, аби ми, як риба Всі могли мовчать. Друге правило утям ти: Шеф завжди правий, Будь він тричі божевільний І як пень тупий. Ну а третє, пам’ятаєш, Як казав Цушко, Що якщо не Президент ти, Значить ти – ніхто. 3.2.1999 р.-13.7.2009 р. ЛЮБИ ЛЮДЕЙ! Краще вже усіх любити, Ніж на всіх кричать, Щоб тебе могли й підлеглі Навіть величать. 3.2.1999 р. НІКОЛИ НЕ ЗАГАДУЙ Ким би ти не став би, Як би не жилось, Ніколи не загадуй,