Азартні ігри з долею

Він відвернувся від скривавлених тіл, картини, яка наштовхувала його на тяжкі роздуми, а тоді попрямував додому. Він повертався легкими кроками, як робив це щодня, проте цього разу його гнітили думки, які збурив у ньому звичайний жебрак. Він запитував себе: «Чи це я своїми ідеями вплинув на чиюсь долю? Можливо, я спричинив усі ці смерті? Невже це я першими підозрами до Ретеля та парі з Бонетті спричинив низку подій, розвиток яких спершу призвів до загибелі Ани, а тоді й усіх інших, закінчуючи цими двома? Я думав, що розшукую сутність логоса, невідворотність та випадковість, а насправді позаду себе сіяв смерть. І чим же я тепер узагалі відрізняюся від тих ідейних ініціаторів, які маніпулювали такими, як Дідович? Можливо, що й автор цього документа, чий підпис нерозбірливий, також вірив у те, що чинить щось важливе, що торує дорогу свободі та достатку в майбутньому, не підозрюючи, що тим він урухомлює механізм, який нищитиме людські життя? Було те, що було, і в цій гігантській мережі злочинів я сплів принаймні невелику її частину». Тоді, не притишуючи кроку, він почав шматувати обидва документи на дрібні клапті, пустив їх за вітром, який за мить розніс їх навсібіч.

Врешті-решт, що б тепер із ними було? Зло вже настільки глибоко пустило коріння, що ти вже більше не можеш бути впевнений у тому, що ти, може, навіть і служиш злу, коли намагаєшся йому протистояти.

Потім його думки перекинулися на те, що буде з ним, особливо в світлі того, що відбулося? Поліція його розпитуватиме, чи він щось бачив; вони знають, що в той час, коли загинули ці двоє, він мав звичку тинятися на тому місці. Що б він міг їм сказати? Правду?! Зізнатися, що і він у цьому винен? Найменше, чого можна сподіватись, те, що з нього просто посміються. Оголосять його старим божевільним, чиї фантазії абсолютно відірвані від реальності. Ні, цього він ніяк не може дозволити! Ні їм, ні собі! А що стосується Бонетті, то він муситиме визнати свою поразку в грі та віддати гроші з сейфа йому, оскільки Дуду не було викрито і ніколи не буде. А не буде викрито через те, що Дуда насправді не існує, та й ніколи не існував. Існував лише образ з тим іменем в одній виставі, яку майстерно режисерував хтось з високого державного поста, роль якого аматорськи та без справжнього таланту зіграв звичайний добродушний офіціант, який не знав ні про те, що він насправді грає, ні що криється під вершиною величезного айсберга. Оскільки це він почав, то він зробить таке...