Повітряний замок, що вибухнув
- Автор: Ларссон Стиг
- Серия: Millenium #3
- Год: 2011
- Язык: украинский
- Год: Фоліо
- ISBN: 978-966-03-5487-6
- Переводчик: В. М. Верховень
- Жанр: Политические детективы
Электронная книга - «Повітряний замок, що вибухнув». Краткое содержание книги:
Лісбет Саландер не здається. Виснажена після кількох поранень, перебуваючи під охороною в лікарні, вона вирішує помститися своїм ворогам і довести системі, яка, ще коли Лісбет була дитиною, зламала їй життя, запроторивши до божевільні, свою невинуватість. Однак самій упоратися з цим їй несила. На допомогу дівчині знову приходить журналіст Мікаель Блумквіст, чия викривальна книжка сколихне громадськість і переполохає уряд і спецслужби. І можливо, тоді справедливість нарешті переможе.
— Очевидно, це буде не важко, — сказав Нюстрьом. — Я просто делікатно поговорю з прокурором Екстрьомом.
— А якщо він упреться…
— Думаю, він цього не робитиме. Він кар’єрист, і для нього понад усе власна вигода. Але якщо виникнуть ускладнення, я, мабуть, зможу знайти який-небудь важіль. Йому напевно не захочеться виявитися втягнутим у скандал.
— Чудово. Крок номер два — це «Міленіум» і Мікаель Блумквіст. Тому Клінтон і повернувся на службу — тут потрібні надзвичайні заходи.
— Мені це, мабуть, не сподобається, — сказав Ваденшьо.
— Мабуть, ні, але маніпулювати «Міленіумом» так само просто нам не вдасться. Зате загроза від них тримається на одній-єдиній речі — на поліцейському звіті Бйорка від дев’яносто першого року. У даний момент, я гадаю, цей документ може бути в двох, можливо, у трьох місцях. Звіт знайшла Лісбет Саландер, але його якимсь чином роздобув Мікаель Блумквіст. Це означає, що, поки Саландер була в мандрах, у неї був якийсь зв’язок із Блумквістом.
Клінтон підняв палець і промовив перші, відколи він прийшов, слова.
— Це до того ж говорить нам дещо про характер противника. Блумквіст не боїться ризикувати. Пригадайте справу Веннерстрьома.
Гульберґ кивнув.
— Блумквіст дав звіт головному редактору Еріці Берґер, яка, у свою чергу, передала його Бубланськи. Значить, вона теж знайомилася з документом. Припускаю, що в Блумквіста є копія, а ще одна є в редакції.
— Звучить розумно, — погодився Ваденшьо.
— «Міленіум» виходить раз на місяць, отже, їхня публікація з’явиться не завтра. Значить, у нас є час, проте необхідно роздобути обидві ці копії. І тут ми не зможемо діяти через генерального прокурора.
— Зрозуміло.
— Відповідно, йдеться про розгортання оперативної діяльності та організацію крадіжки із зломом у Блумквіста і в редакції «Міленіуму». Ти впораєшся з цим, Юнасе?
Юнас Сандберґ покосився на Ваденшьо.
— Еверте, постарайтеся зрозуміти, що… ми такими речами більше не займаємося, — сказав Ваденшьо. — Часи змінилися, і тепер ідеться про злом комп’ютерів, телеспостереження і таке інше. Для оперативної діяльності у нас немає ресурсів.
Гульберґ нахилився над столом.
— Ваденшьо, значить, тобі доведеться негайно відірвати зад від стільця і роздобути ресурси для оперативної діяльності. Найми людей ззовні. Найми головорізів з югославської мафії, які, якщо буде потрібно, стукнуть Блумквіста по довбешці. Але ці дві копії необхідно забрати. Якщо ми відберемо в них копії, у них не буде документації і вони нічого не зможуть довести. Якщо ти з цим не впораєшся, тоді лежи дупою догори і чекай, поки до тебе постукає конституційний комітет.
Гульберґ з Ваденшьо втупилися один в одного.
— Я можу взяти це на себе, — несподівано сказав Юнас Сандберґ.
Гульберґ покосився на молодого співробітника.
— Ти певен, що зумієш організувати таку річ?
Сандберґ кивнув.
— Добре. З цієї хвилини твоїм начальником є Клінтон. Підпорядковуватися будеш безпосередньо йому.
Сандберґ знову кивнув.
— У багатьох випадках потрібно буде вести спостереження. Оперативний відділ необхідно посилити, — сказав Нюстрьом. — У мене дехто є на прикметі. У зовнішній організації є хлопець на ім’я Мортенссон, який працює в Безі, у відділі особистої охорони. Безстрашний і багатообіцяючий. Я вже давно зважував можливість перевести його сюди, у внутрішню організацію, і навіть подумував, чи не підійде він на роль мого наступника.
— Звучить добре, — сказав Гульберґ. — Вирішувати Клінтону.
— У мене є ще одна новина, — провадив Георг Нюстрьом. — Боюся, що може існувати і третя копія.
— Де?
— Мені сьогодні вдень повідомили, що у Лісбет Саландер з’явився адвокат. Її звуть Анніка Джанніні, і вона сестра Мікаеля Блумквіста.
Гульберґ кивнув.
— Ти маєш рацію. Блумквіст напевно забезпечив сестру копією, по-іншому просто бути не може. Інакше кажучи, нам деякий час доведеться пильнувати за всіма трьома: за Берґер, Блумквістом і Джанніні.
— Щодо Берґер, думаю, нам турбуватися не слід. Сьогодні з’явилося прес-повідомлення про те, що вона буде головним редактором «Свенска морґонпостен». До «Міленіуму» вона більше стосунку не має.
— Добре. Але її все-таки треба перевірити. Що ж до «Міленіуму», то ми повинні організувати прослуховування телефонів квартир співробітників і, зрозуміло, редакції. Нам необхідно контролювати їх електронну пошту. Треба знати, з ким вони зустрічаються і з ким розмовляють. Добре б також вивідати їхні плани щодо викриття. Але перш за все ми повинні відібрати у них звіт. Інакше кажучи, ціла низка деталей.