Чому Захід панує - натепер
- Автор: Моррис Иэн Мэттью
- Год: 2014
- Язык: украинский
- Год: КЛІО
- ISBN: 978-617-7023-09-7
- Переводчик: Ольга Кочерга
- Жанр: Прочее научное
Электронная книга - «Чому Захід панує - натепер». Краткое содержание книги:
Так само, як поширювання землеробства на Заході, східна версія також пройшла через певні перешкоди. Фітоліти свідчать, що рис був відомий в Кореї близько 4400 років до н. е., а сорго близько 3600 років до н. е.; останнє дісталося Японії близько 2600 років до н. е., але протягом наступних двох тисяч років передісторичні корейці та японці здебільшого ігнорували ці новації. Подібно до північної Європи, прибережна Корея та Японія мали багаті морські ресурси, що підтримували великі постійні поселення, оточені величезними купами викинутих мушель. Ці заможні збирачі розвинули складні культури й не надто поспішали братися до землеробства. Знов подібно до балтійських мисливців-збирачів у тисячоліття між 5200 та 4200 роками до н. е., вони були достатньо численні (й рішучі), аби відкинути колоністів, що зазіхали на їхню землю, й водночас їх було не так багато, щоб голод змусив їх заходитися коло землі, аби себе прогодувати.
І в Кореї, і в Японії перехід до землеробства пов'язаний з появою металевої зброї — бронзової в Кореї близько 1500 років до н. е. та залізної в Японії близько 600 років до н. е. Подібно до європейських археологів, що сперечаються, виштовхування чи втягування поклало кінець заможним балтійським суспільствам збирачів, деякі дослідники Азії вважають, що зброя належала нападникам, що принесли з собою землеробство, тоді як інші твердять, що внутрішні зміни перетворили суспільства мисливців-збирачів, відтак землеробство та металева зброя почали видаватися їм привабливими.
Близько 500 років до н. е. заливні рисові поля стали звичайними на Кюсю, південному японському острові, але на головному острові, Хонсю, поширювання землеробства призупинилося. Минуло ще тисяча двісті років, поки землеробство дісталося Хокайдо на півночі, де можливості збирання харчів особливо сприятливі. Але зрештою на Сході землеробство заступило збиральництво так само цілковито, як і на Заході.
Вариво та печиво, черепи та могили
к це все належить розуміти? Звичайно, Схід та Захід відмінні в усьому від споживаних харчів до богів, яким поклоняються. Ніхто не переплутає Цзяху з Єрихоном. Але чи були культурні контрасти такими потужними, що ними можна пояснити, чому Захід панує? Чи, може, насправді культурні традиції пов'язані лише з різними способами робити те саме?
У таблиці 2.1 підсумовано свідчення. На мою думку, в око впадають три моменти. По-перше, якби культура, що десять тисяч років тому постала на Горбистих Схилах і дала початок наступним західним суспільствам, справді мала більший потенціял суспільного розвитку, ніж культура, створена на Сході, то можна було б чекати якихось сильних відмінностей між двома колонками таблиці 2.1. Але такого немає. Фактично на Сході та Заході відбувалося приблизно те саме. Обидва регіони одомашнили собак, скультивували рослини, одомашнили великих (вагою понад сто фунтів) тварин. Обидва бачили поступовий розвиток "повного" сільського господарства (тобто високопродуктивних трудомістких систем із цілковито одомашненими рослинами та єрархією за статками та статтю), постання великих поселень (понад сто мешканців), а дві чи три тисячі років по тому — міст (понад тисячу людей). В обох регіонах люди будували добре сплановані будинки та укріплення, експериментували з протописьмом, чудово розмальовували керамічний посуд, впорядковували розкішні могили, шанували предків, приносили людські жертви й поступово поширювали землеробські способи життя. Спочатку це відбувалося повільно, через дві тисячі років процес пошвидшав, і зрештою землеробство поглинуло навіть найбагатших збирачів.
По-друге, на Сході та Заході не лише відбувалися однакові процеси, вони ще й відбувалися приблизно в однаковому порядку. В таблиці 2.1 це показано лініями, що з'єднують аналогічні напрями розвитку в обох регіонах. Більшість ліній мають приблизно однаковий нахил, зрушення відбувалися спочатку на Заході, а десь на дві тисячі років пізніше — на Сході[61]. Це є переконливим свідченням того, що Схід та Захід розвивалися за тією самою культурною логікою: на обох кінцях Євразії однакові причини мали однакові наслідки. Єдина відмінність полягає в тім, що на Сході процес почався на дві тисячі років пізніше, ніж на Заході.
61
Різниця в середньому менша за 1700 років; загальне відставання (чи випередження) становить 2250 років.