Бесплатная библиотека
Читайте книгу на сайте или телефоне
READ-E-BOOK » Прочее научное » Чому Захід панує - натепер
Чому Захід панує - натепер - Читать Любимую Русскую Полную Книгу 👉 Read-E-Book.com

Чому Захід панує - натепер

Электронная книга - «Чому Захід панує - натепер». Краткое содержание книги:

У пропонованій книжці автор, відомий американський історик, захопливо й невимушено подає власну концепцію розвитку світової цивілізації. Його потрактування перебігу подій минулого цілком оригінальне й рясніє парадоксами, а прогнози на майбутнє здатні спричинити палку дискусію. Книжку призначено і фахівцям, і широкому загалові читачів, що цікавляться світовою історією.
1 ... 60 61 62 63 64 65 66 67 68 ... 335
Перейти на страницу:

Коли у 1980-і роки я завершував навчання, серед старших професорів ще були такі, що казали, що за часів їхнього студентства викладачі радили мати на потреби польових досліджень смокінга та маленького револьвера, що були єдиними надійними інструментами. Я й досі не певен, чи готовий я був їм повірити, але хоч би там що, наприкінці 1950-х років ера Джеймса Бонда безперечно вмирала. Справжні прориви дедалі частіше були здобутком щоденної важкої праці армії професіоналів, що збирали факти, просувалися вглиб до передісторії та дедалі ширше охоплювали земну кулю.

Музейні сховища були переповнені артефактами, полиці бібліотек прогиналися під вагою наукових монографій, але деяких археологів далі турбував брак відповіді на фундаментальне питання — що все це означає? Ситуація 1950-х років була дзеркальним відбитком 1850-х: тоді шукали фактів на підтвердження теорії, тепер дані волали про брак теорії. Озброєні важко-здобутими результатами, фахівці з суспільних наук, особливо в Сполучених Штатах, в середині двадцятого сторіччя почувалися готовими до нового світанку теоретизування.

Фахівці з суспільних наук, що називали себе неоеволюційниками, аби показати, що вони прогресивніші, ніж застарілі "класичні" еволюційники подібні до Спенсера, почали припускати, що то чудово мати так багато фактів, які потребують осмислення, й що водночас велика кількість свідчень сама створює проблему. Важливу інформацію було поховано під безладною масою оповідних звітів антропологів та археологів чи історичних документів. Кажучи стисло, вона була недостатньо науковою. Неоеволюційники відчували, що, аби пробитися крізь ліс типологій дев'ятнадцятого сторіччя й створити єдину теорію суспільства, треба перетворити ці оповіді на числа. Вимірюючи різниці та використовуючи бали, можна було зранжувати суспільства й шукати кореляції між балами та можливими поясненнями. Нарешті вони могли братися до питань, що виправдали б усі витрати грошей та часу на археологію: чи є лише один шлях еволюції суспільств, чи таких шляхів багато; чи суспільства скупчуються на окремих етапах еволюції (і якщо так, як відбувається перехід між етапами); чи, може, все пояснить якийсь один чинник, як-от населення чи технологія (чи, в даному разі, географія).

1955 року Рауль Нерол, антрополог, що працював у величезному міжуніверситетському проекті зі збирання даних під назвою "Територійні дані щодо людських стосунків", зробив першу серйозну спробу створити так званий індекс суспільного розвитку. Вибравши випадковим чином тридцять передпромислових суспільств (деякі сучасні, інші історичні), він дослідив дані з огляду на те, чи є вони достатньо диференційованими. На його думку, це мало відбитися у розмірах найбільших поселень, спеціялізації їхніх ремесел та в кількості підгруп. Звівши результати до стандартного формату, Нерол почав надавати бали. Найнижче опинилися яґани з Вогняної Землі, що 1832 року вразили Дарвіна "існуванням у стані нижчому, ніж в будь-якій іншій частині світу"[65]. Вони дістали лише дванадцять балів з шістдесятьох трьох можливих. Найвище опинилися ацтеки до приходу іспанців, діставши п'ятдесят вісім балів.

Протягом наступних двадцяти років до гри долучилися інші антропологи. Попри те, що вони оперували різними категоріями, наборами даних, математичними моделями та методами підрахунку балів, результати були згідні в межах від 87 до 94 відсотків, що в разі суспільних наук є дуже добрим результатом. Через п'ятдесят років по смерті Спенсера й через сто років по його есеєві про поступ неоеволюційники, здається, видавалися готовими довести закони суспільної еволюції.

вернуться

65

"існуванням у...": Charles Darwin, (1882), chapter 10.

1 ... 60 61 62 63 64 65 66 67 68 ... 335
Перейти на страницу:
0
Сюжет
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Атмосфера
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Главный герой
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Общее впечатление
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
Итоговая оценка: 0.0 из 10 (голосов: 0 / История оценок)