Бесплатная библиотека
Читайте книгу на сайте или телефоне
READ-E-BOOK » Прочее научное » Чому Захід панує - натепер
Чому Захід панує - натепер - Читать Любимую Русскую Полную Книгу 👉 Read-E-Book.com

Чому Захід панує - натепер

Электронная книга - «Чому Захід панує - натепер». Краткое содержание книги:

У пропонованій книжці автор, відомий американський історик, захопливо й невимушено подає власну концепцію розвитку світової цивілізації. Його потрактування перебігу подій минулого цілком оригінальне й рясніє парадоксами, а прогнози на майбутнє здатні спричинити палку дискусію. Книжку призначено і фахівцям, і широкому загалові читачів, що цікавляться світовою історією.
1 ... 58 59 60 61 62 63 64 65 66 ... 335
Перейти на страницу:

Це звучить доволі просто, але другий урок таблиці 2.1 полягає в тім, що порівнювання культур може бути оманливим. Перелік важливих досягнень у двох колонках був лише початком, бо ми зможемо збагнути аномалії таблиці 2.1 лише тоді, коли вариво та печиво, черепи та могили постануть у контексті, тобто коли з'ясуємо, що вони означали з погляду самих передісторичних суспільств. А це занурює нас в одну з центральних проблем антропології — порівнювальне вивчання суспільств.

Коли в дев'ятнадцятому сторіччі європейські місіонери та чиновники почали збирати інформацію про народи своїх колоніяльних імперій, їхні звіти про заморські звичаї дивували науковців. Антропологи описували цю діяльність, обговорювали їхнє поширювання по земній кулі та що з цього можна було виснувати щодо еволюції цивілізованішої (тоді це означало подібнішої до європейської) поведінки. Вони посилали спраглих знань випускників вишів до місць з екзотичним кліматом по нові приклади. Одним із цих блискучих молодих людей був Броніслав Малиновський, поляк, що вчився в Лондоні й 1914 року, коли почалася Перша світова війна, застряг на островах Тробріян. Не мавши змоги дістатися кораблем додому, Малиновський зробив єдину розумну річ. Трохи погнівавшися у своєму наметі, він знайшов собі дівчину. Отже, до 1918 року він досконало вивчив місцеву культуру ізсередини. Він збагнув те, що пропустили його професори в своїх книжних дослідженнях: антропологія має пояснювати, як звичаї поєднуються один з одним. Порівнювати треба повноцінні функційні культури, а не окремі види діяльности, вихоплені з контексту, бо однакова поведінка може мати різне значення в різних контекстах. Татуювання на обличчі, наприклад, в Канзасі може зробити вас бунтівником, а в Новій Гвінеї позначає вас як конформіста. Так само в різних культурах однакова ідея може набувати різних форм, як-от передавання черепів та поховання з нефритом є способами вшановувати предків на передісторичному Заході та Сході відповідно.

Малиновському таблиця 2.1 мала б дуже не сподобатися. Він наполягав би на тому, що ми не можемо вихопити кілька звичаїв із двох чинних культур і судити, котра з них краща. І, безперечно, не можна писати книжок, де розділи мають назву на кшталт "Захід виходить вперед". Він би спитав, що означає "виходить вперед"? Як, взагалі, можна виправдати виокремлювання конкретних видів діяльности з безшовної тканини життя й вимірювати одне іншим? І навіть якщо можна виокремити реальність, звідки ми знаємо, які саме фрагменти треба міряти?

Всі ці питання дуже добрі, і якщо ми хочемо пояснити, чому Захід панує, треба на них відповісти — навіть попри те, що пошук відповідей протягом останніх п'ятдесяти років роздер антропологію на клапті. Трохи тремтячи, тепер я занурюся в ці збурені води.

3

Вимірювання минулого

Археологія еволюціює

 писане наприкінці другого розділу повстання культурних антропологів проти ідеї суспільної еволюції відбулося, коли сама ця ідея ще була досить новою. Сучасне розуміння світу походить лише від 1857 року, коли Герберт Спенсер, англійський енциклопедист без офіційної освіти, оприлюднив свого есея "Поступ: його закон та причина". Спенсер був дивною особистістю, він вже випробував себе у ролях залізничника, редактора журналу Економіст, тоді щойноствореного, і романтичного партнера романістки Джордж Еліот (жодна з цих ролей його не задовольнила, він ніколи не мав постійної роботи й не одружився). Цей есей став несподіваною сенсацією. Спенсер пояснював, що "від найдавнішого минулого, що може охопити Наука, до вчорашніх новацій поступ складається, по суті, з перетворень однорідного на неоднорідне"[62]. Далі він наполягав на тім, що еволюція — це такий процес, коли все починається просто й далі складнішає; нею можна пояснити все про все:

Просування від простого до складного через процес послідовних диференціяцій видається однаковим у найдавніших змінах Всесвіту, що їх ми можемо простежити розумом, і в найдавніших змінах, що їх ми можемо встановити індуктивно. Його видно в геологічній та кліматичній еволюції Землі; його видно в розгортанні кожного окремого організму на її поверхні і в множенні видів організмів; його видно в еволюції Людяности, спостережуваній і в цивілізованому індивіді, і в сукупності рас; його видно в еволюції Суспільства однаковою мірою стосовно його політичної, релігійної та економічної організації; його видно в еволюції всіх тих нескінченних конкретних та абстрактних витворів людської діяльности, що складають довкілля нашого щоденного життя.

вернуться

62

"Від найдавнішого минулого...": Spencer 1857, р. 465.

1 ... 58 59 60 61 62 63 64 65 66 ... 335
Перейти на страницу:
0
Сюжет
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Атмосфера
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Главный герой
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Общее впечатление
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
Итоговая оценка: 0.0 из 10 (голосов: 0 / История оценок)